Мій погляд на сучасний урок

Сучасний урок.  Яким йому бути ?

Роботу з дітьми вважаю найпотрібнішою і найцікавішою з усіх діяльностей людини. Не даремно говорять: «Всі професії – від учителя, а професія вчителя – від Бога». Вважаю, що справжній вчитель повинен любити дітей. Тільки тоді він зможе достукатися до їхніх сердець і виховати з кожного всебічно розвинену особистість, здатну до повноцінної життєтворчості.

На сучасному етапі розвитку суспільства та освіти перед вчителем стоїть багато завдань. На мою думку, одне з основних – це підготувати дитину до життя. Не просто «напічкати» учнів програмовим матеріалом, не просто викласти теорію і провести оцінювання на наступний урок, а дати знання про те, як здобувати знання і як використовувати їх у житті.

Чи може сучасний урок виконати це завдання?    Мені здається, це залежить від особистості вчителя. Саме він являється і сценаристом, і режисером. Саме від його педагогічної майстерності під час уроку, від правильно розставлених акцентів і наданих ролей кожному учаснику навчального процесу залежить результативність уроку.

Правильне і доцільне використання сучасних педагогічних технологій, методів і прийомів в поєднанні з яскравою особистістю вчителя може зробити урок цікавим, творчим, змістовним і розвивальним. Вважаю доцільним використання проектних, інтерактивних технологій, технологій кооперативного, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань. Особливу результативність, на мою думку, дають ті методи, які передбачають роботу в групах. На початковому етапі такої діяльності деякі діти говорять про те, що самому працювати зручніше, бо не залежиш від інших.  Та в процесі досягнення поставленої цілі такі учні зацікавлюються і в результаті навчаються працювати в колективі. Для сучасного суспільства цінна така людина, яка в процесі навчання набула навичок не тільки вживатися в колектив, а й давати в ньому позитивний результат. 

З власного досвіду помітила, що дітям набагато цікавіше займатися якоюсь діяльністю на уроках, аніж бути пасивним слухачем. Недаремно кредом інтерактивного навчання стали слова: « Те, що я чую – забуваю. Те, що бачу і чую, я трохи запам’ятовую. Те, що чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром». Напевне, так привчила учнів самостійно здобувати знання на уроці, що коли починаю просто розповідати матеріал, діти питають: «А коли ми будемо щось робити?»  Дійсно, урок, на якому школярі виконують головну роль, цікавий перш за все самим учасникам процесу. Такі заняття проходять швидко і захоплююче, а головне – надають учням необхідних знань, умінь і навичок.

Кожен педагог знає, що роботу учня на уроці та в позаурочний час треба оцінити. Та не кожен усвідомлює, що психологічний комфорт учня залежить саме від того, як оцінять його діяльність. З одного боку оцінювання дає школяреві можливість посісти певне місце серед однокласників, заслужити повагу педагогів і батьків, а в іншому – реалізувати почуття власної гідності. Каталізатором розвитку особистості може стати створення ситуації успіху, тому що успіх у будь-якій сфері життєдіяльності дає дитині внутрішні сили для подолання труднощів. Вчитель повинен дати можливість кожній дитині відчути себе успішною, повірити в свої сили, забезпечити умови для успішної діяльності, зацікавити навчальним процесом. Адже школа повинна бути для дітей не місцем муки, а домом радості.

На результат уроку впливають впливає багато чинників. Сьогодні, в час стрімкого технологічного процесу, не обійтися без використання комп’ютерної техніки, педагогічних та методичних інновацій. Та це не повинно бути самоціллю діяльності вчителя. Сучасне навчання слід спрямувати так, щоб кожен учень став повноцінним, самодостатнім, творчим суб’єктом діяльності, пізнання та спілкування. Для всебічного розвитку дитини вважаю за необхідне постійно працювати над розвитком творчих здібностей дитини. Націлюю її так, щоб вона не йшла за мною, а самостійно крокувала життям. На уроці такі ідеї втілюю елементарно: на початку заняття заохочую учнів до того, щоб вони самі окреслювали власні цілі. Досвід свідчить, що люди досягають більшого, ніж запланували, за умови, якщо вони самі зможуть формувати мету.

Справжній учитель розуміє, що величезне значення мають умови, в яких навчаються діти. І не лише матеріальне оточення, а й духовний лад та спокій впливають на школяра. Мері Гілл запевняв: «Загальна атмосфера не повинна лякати, а, навпаки, налаштовувати позитивно». Від того, наскільки вміло і творчо вчитель організує клас, налаштує його на роботу, визначить цілі роботи та створить відповідну атмосферу, великим чином залежить сам урок. Взагалі, кожен етап слід глибоко продумувати і вносити щось індивідуальне, тільки тоді зможемо отримати результат.

Сучасні уроки української мови та літератури повинні оточити дитину прекрасним, навчити бачити красу навколо себе, розуміти мистецтво, через нього осягнути найвищу цінність – людське життя. Для цього слід якомога більше використовувати на уроках музичні твори, твори художнього та образотворчого мистецтва, пов’язувати урок з іншими предметами, і обов’язково – з життям. Велике значення для творчого розвитку учня має і домашнє завдання. Дітям не цікаво виконувати просто чергову вправу. Їх захоплюють альтернативні завдання, коли можна вибрати щось на свій смак, а результат від цього не погіршиться. Вважаю, що можливості школяра щодо вибору домашнього завдання мають стати ширшими, зокрема з огляду на ту оцінку, яку розраховує одержати він сам, а не планує йому поставити вчитель.

Ідей щодо продуктивного навчання у світовій та вітчизняній педагогіці багато, та всі вони так чи інакше стосуються одних постулатів. Гордон Драйден із цього приводу сказав: «Ідея – це нова комбінація старих елементів. Нових елементів немає, є тільки нові комбінації». Справжній творчий вчитель з хорошої ідеї чи інновації зуміє зробити традицію, бо один урок в житті дитини не дає остаточного результату. Потрібна лиш чітка, логічна і послідовна система, яка покаже свій результат через багато років в дорослому житті школяра.