Уроки української мови

 Односкладні речення.

Неповні речення

Цикл уроків для 8-го класу «Односкладні речення. Неповні речення» розроблено на основі Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої Міністерством освіти і науки України «Українська мова 5-12 класи» за редакцією Л.В.Скуратівського – К., Ірпінь: Перун, 2005

Мета вчителя – сформувати в учнів такі мовленнєві компетенції:

-           виділяти односкладні та неповні речення з-поміж інших видів речень;

-           визначати  види односкладних речень (у тому числі в складних реченнях), конструювати їх та правильно використовувати в мовленні;

-           ставити правильно тире в неповних реченнях, обґрунтовувати його вживання, знаходити і виправляти пунктуаційні помилки на вивчені правила;

-           будувати зв’язне висловлювання, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів. Правильно інтонувати неповні речення.

Згідно програми на вивчення теми відводиться 7 уроків, що заплановані таким чином:

1 урок – засвоєння нових знань. Урок-подорож;

2 урок – комбінований. Урок-дослідження;

3 урок -  інтегрований урок (Українська мова й фізика);

4 -  формування  умінь, і навичок.  Урок-практикум;

5 – опрацювання нового матеріалу;

6 – систематизація, узагальнення знань, умінь і навичок. Урок-сходження на вершину знань;

7 – урок контролю та корекції знань, умінь і навичок.

У планах-конспектах використано методи критичного мислення та інтерактивного навчання, що сприяють не лише якісному засвоєнню програмового матеріалу, а й розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови.

  

Урок №1

Тема.  Односкладні прості речення

Мета: поглиблювати знання учнів про види речень за будовою, знайомити з різними типами односкладних речень, вчити розрізняти односкладні та двоскладні речення, правильно будувати односкладні речення;

сприяти розвитку усного та писемного мовлення, логічного мислення, уміння зіставляти й узагальнювати;

сприяти вихованню любові до рідної мови, інтересу до предмету, позитивні емоції.

Обладнання: підручник Пентилюк М.І. Українська мова, 8 клас. – К., 2008, сигнальні картки, кросворд, плакат з написами нових понять, таблиці, кодовий диктант, індивідуальні картки.

Тип уроку: урок формування нових знань

Форма уроку: урок-подорож

Методи і прийоми: розгадування кросворда, «Світлофор», групова вправа «Бачено-небачено», «Незакінчене речення», робота в парах, складання схем, робота з підручником, робота в групах, кодовий диктант, самостійна робота з карткою.

Гасло та епіграф уроку:        В рідній мові своїй

                                               Мусиш вивчити кожне слівце,

                                               Доглядати його,

                                               Як старий садівник деревце (Б.Чалий).

План уроку:

1.     Розгадування кросворда

2.      Зупинка «Речення»

3.     Зупинка «Країна односкладних речень». Вправа «Бачено-небачено»

4.     Зупинка «Товариська». Складання схем. Робота в парах

5.     Зупинка «Кодова». Кодовий диктант

6.     Зупинка «Веселинка». Робота в групах

7.     Зупинка «Практична». Індивідуальна робота

8.     Зупинка «Кінцева». Вправа «Незакінчене речення»

9.      Домашнє завдання

Учні знатимуть:

-         типи односкладних речень;

-         способи вираження головного члена односкладного речення;

-         основні ознаки односкладних речень .

Учні вмітимуть:

-         розрізняти односкладні та двоскладні речення;

-         аналізувати та систематизувати новий матеріал;

-         правильно будувати односкладні речення.

Хід  уроку

І. Організація класу  – 1 хв.

Створення емоційного настрою:

-           Погляньте на свого товариша по парті, посміхніться. Висловіть один одному побажання на сьогоднішній урок (успіху, нових відкриттів, досягнень тощо). Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми і розпочнемо урок.

-           Рідна мова! Скільки в ній чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, закладеної ще нашими предками. Нам же залишилося лише зберігати її та примножувати, тому сьогоднішній урок проведемо під гаслом:

В рідній мові своїй

Мусиш вивчити кожне слівце,

Доглядати його,

Як старий садівник деревце    (Б.Чалий).

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку  – 2 хв.

Розгадування кросворда.

-           На перший погляд може здатися, що букви у кружечках розміщені хаотично. Насправді це не так. Якщо ви розташуєте їх у певному порядку, то прочитаєте тему сьогоднішнього уроку.

-            Сьогодні в нас незвичайний урок, урок-подорож до країни Односкладних речень. Ми ознайомимося з основними ознаками цього краю, його складовими, навчимося відрізняти країну Односкладних речень від інших лінгвістичних країн. Отже, тема сьогоднішнього уроку «Односкладні прості речення».

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів  – 5 хв.

-           Розпочнемо ми із зупинки «Речення», на якій ви вже раніше побували. Тут ми пограємо в гру «Світлофор». Я зачитаю вам 10 речень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення ви піднімаєте або ж зелені картки, якщо погоджуєтеся, червоні, якщо не погоджуєтеся , жовті - можете  доповнити . За правильну відповідь ставите собі 1 бал.

1.       + Речення виражає закінчену думку.

2.       - За метою висловлювання речення поділяються на розповідні і окличні.

3.       + За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні і неокличні.

4.       + Речення характеризується смисловою та інтонаційною довершеністю.

5.       - Питальні речення щось повідомляють, розповідають.

6.       + За будовою речення поділяють на прості і складні.

7.       + Складні речення мають дві або кілька граматичних основ.

8.       - Розповідне речення висловлює наказ, пораду, прохання.

9.       + Прості речення можуть бути односкладні та двоскладні.

10.  - Односкладні речення поділяються на називні та безособові.

-           Молодці! Перші кроки – і вже у декого перші успіхи.

IV. Мотивація навчальної діяльності  – 1 хв.

- Хто з вас впевнено і вірно відповів на останнє запитання? Чого не вистачало, щоб дати відповідь? (Знань про види  односкладних речень). Для того, щоб ознайомитися з усіма типами односкладних речень, вміти правильно й доцільно вживати їх в усному і писемному мовленні, ми мусимо рухатися до наступної зупинки, яка розкриє нам невідоме.

V. Опрацювання нового матеріалу

2-га зупинка «Країна односкладних речень»         - 6 хв.

-           «Бачено-небачено» жителів у країні Односкладних речень. Зараз ми з ними спробуємо познайомитися. Для цього ми повинні розділитися на дві команди. Я вивішую на дошці плакат із словами-новим поняттями (називні речення, особові, головний член у формі підмета, означено-особові, неозначено-особові, безособові, головний член у формі присудка, узагальнено-особові). Ви повинні за 40с. запам’ятати якомога більше слів із тих, що прочитали.

-           Кожна команда, запишіть усі слова, що запам’ятали.

-           Обміняйтеся записами, перевірте їх та доповніть, якщо є необхідність, але зробіть це пастою іншого кольору(олівцем).

-           Поверніть виправлені записи команді-суперниці. Я вивішую знову цей же плакат. Давайте подивимось і визначимо переможця в цьому конкурсі.

3. Зупинка «Товариська»      

- Отож, ми знаємо нові поняття. Тепер спробуємо їх систематизувати та поглибити. Хто ж з ким в цій країні товаришує?...

1. Складання схеми. Вчитель - на дошці, учні - в зошитах.   - 5 хв.

Односкладні речення

З головним членом присудком                         З головним членом підметом

особові                           безособові                                     називні

- означено-особові

- неозначено-особові

- узагальнено-особові

2. Робота в парах.              – 6 хв.

 Опрацювати таблицю ст.102 з метою вивчення способів вираження головного члена. Як результат слід презентувати заповнену таблицю:

1 пара.

Тип односкладного речення	Головний член	Спосіб вираження головного члена
Означено-особове

2 пара

Тип односкладного речення	Головний член	Спосіб вираження головного члена
Неозначено-особове

3 пара

Тип односкладного речення	Головний член	Спосіб вираження головного члена
Узагальнено-особове

4 пара

Тип односкладного речення	Головний член	Спосіб вираження головного члена
Безособове

5 пара

Тип односкладного речення	Головний член	Спосіб вираження головного члена
Називне

4. Зупинка «Кодова»               – 5 хв.

  Написання кодового диктанту

Код 1 – односкладні речення, код 2 – двоскладні. Зверніть увагу, що складні речення складаються з частин, які можуть бути як двоскладними, так і односкладними.

Кожен народ, що дбає про своє сьогоднішнє і майбутнє, знає, до чого веде руйнування чи  зречення рідної мови.  Це деградація, виродження, занепад. Тому завжди бережуть свою живильну криницю – мову, з якої черпають силу для духовного здоров’я і наснаги.

Слово надто багато важить у людському житті. Як відомо, може впливати навіть на долю. Вмить змінює настрій, робить щасливим або ж нещасливим, радісним або пригніченим.

Оскільки мова – це концентрація мудрості й досвіду, то втрата її веде до порушення суспільної гармонії, законів людської еволюції (Катерина Мотрич).

5.     Зупинка «Веселинка»    - 4 хв.

 Робота в малих групах

-           Прослухайте «приблудні думки»  С.Павленка.

                             «Приблудні думки»

Пишу вилами по воді трьома іноземними мовами.

Для чого звертатися до окуліста, якщо можна позичити очей у Сірка?

Грав першу скрипку серед тих, хто пас задніх.

1 група записує  1 речення. 

2 (бажано сильніші учні) – друге речення.

3 – третє речення.     Всі групи виконують такі завдання:

-           Усно поясніть значення фразеологізмів, ужитих у реченнях.

-           Визначте вид  речень за будовою.

-           Речення односкладне чи двоскладне (якщо складне, то  охарактеризувати      його частини).

-           Чим виражений головний член речення?

-           До якого типу односкладних речень належать  ?

6. Зупинка «Практична»      - 6 хв.

 Робота з індивідуальними картками 

Подані слова  введіть в односкладні речення (3-4)

Волинь – волинянка, волинянин.

Германія – германка, германець.

Луцьк – лучанка, лучанин.

Прага – пражанин, пражанка.

Швеція – швед, шведка.

Ефіопія – ефіоп, ефіопка.

Туреччина – турок, турчанка.

VІ. Рефлексія. Оцінювання   – 3 хв.

Зупинка «Кінцева»

1.       Наша подорож закінчується. Остання зупинка – останнє завдання уроку:

Закінчити речення:

-           На сьогоднішньому уроці я вивчив…

-           Я дізнався, що…

-           Мені сподобалося…

-           Я  запам’ятав…

-           Я хотів би дізнатися…

2.       Оцінювання найактивніших учнів

VІІ. Альтернативне домашнє завдання:    - 1 хв.

1.       Виписати з підручника історії 6 односкладних речень.

2.       Скласти міні-твір на тему «Краса і багатство рідної мови»

3.       Підібрати 6 -7 прислів’їв у  формі односкладних речень.

Урок №2

      Тема.  Односкладні речення з головним членом у формі присудка

Мета: поглиблювати знання учнів про односкладні речення з головним членом у формі присудка, домагатися осмисленого засвоєння восьмикласниками матеріалу про типи цих речень, формувати вміння їх розрізняти та правильно вживати у мовленні;

сприяти розвитку логічного мислення, уваги, пам'яті, вміння висловлювати свою думку;

 спияти вихованню любові і поваги до рідного народу, поваги до співрозмовника.

Обладнання: підручник Пентилюк М.І. Українська мова, 8 клас. – К., 2008, картки «Щоденник настрою»,  кросворд,  картки з опорними схемами, невеликий м’яч для гри, збірник диктантів.

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок-дослідження

Методи і прийоми: розгадування кросворда, самостійна робота біля дошки, «М`яч зі словами», групова вправа «Ажурна пилка», «Знайди помилку», вибірковий диктант, робота з опорними схемами, «Конструктор», робота в парах, індивідуальна робота, «Творча майстерня», складання таблиці, «Мікрофон».

Девіз: Вивчити – знати - вміти

Епіграф: Людині дано пам'ять, що сягає у віки,

               Тому вона й Людина  (О.Гончар).

План уроку:

1.     Заповнення щоденника настрою

2.     Розгадування кросворда

3.     Індивідуальна робота біля дошки + колективна гра «М’яч зі словами»

4.     «Ажурна пилка»

5.     «Знайди помилку»

6.     Вибірковий диктант

7.     «Конструктор»

8.     Творча майстерня

9.     Заповнення таблиці

10.   Складання списку

11.   Оцінювання учнів

12.   Щоденник настрою

13.   Домашнє завдання

Учні знатимуть:

-         визначення типів речень з головним членом речення присудком;                

-     ознаки та способи вираження головного члена в односкладних реченнях з головним членом у формі присудка.

Учні вмітимуть:

-         розрізняти типи односкладних речень з головним членом речення у формі присудка;

-         правильно вживати односкладні речення в мовленні;

-         виділяти односкладні речення з-поміж інших.

Хід уроку

І. Організація класу   - 1 хв.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку. Заповнення щоденника настрою:

Настрій	Колір	Початок уроку	Кінець уроку
Захоплення	Червоний
Радісний	Жовтогарячий
Приємний	Жовтий
Спокійний	Зелений
Сумний	Синій
Тривожний	Фіолетовий
Нудьга	Чорний

ІІ. Повідомлення теми уроку – 3 хв.

Сьогодні в нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує знову.

Тема нашого уроку: «Односкладні речення з головним членом у формі присудка»

Дорогі друзі! Ми з вами частинка  великого народу. Народу, що має славне минуле ( хоч багато в чому і нещасливе) та цікаві надбання. Хто працював вдома над прислів’ями, той, напевне, переконався в цьому. На сьогоднішньому уроці ми згадаємо  українську історію та традиції, а епіграф заняття – слова Олеся Гончара - ви прочитаєте, якщо розшифруєте цей код:

на 20	у 11	гає 10	ні 3	ди 2
лю 18	да 4	Лю 1	па 6	ся 9
м’ять 7	му 15	що 8	ки 13	но 5
ди 19	ві 12	во 16	то 14	на 17

  «Людині дано пам'ять, що сягає у віки,  тому вона й Людина»

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання  - 5 хв.

1)  2 учні записують на дошці прислів’я чи приказки, які вони підібрали вдома. Роблять синтаксичний розбір одного речення. Визначають тип речень.

2) всі інші грають в гру «М’яч зі словами». Учні кидають один одному невеликий м’ячик, називаючи при цьому поняття, розглянуті на минулому уроці. Той, до кого потрапив м’яч зі словом повинен пояснити це поняття.

3) Перевірка роботи на дошці.

ІV. Мотивація, цілепокладання уроку  - 2 хв.

-           Чи легко зорієнтуватися вам у видах односкладних речень?

-           Чи всі поняття, названі під час гри, змогли пояснити досконало і осмислено?

-           На вашу думку, що ви повинні вивчити на сьогоднішньому уроці?

Кожен учень впродовж хвилини продовжує речення: «Сьогодні на уроці я хочу навчитись…». Через хвилину цілі записуються на дошці:

1)      дослідити новий матеріал про односкладні речення з головним членом у формі присудка;

2)      розрізняти типи односкладних речень з головним членом у формі присудка;

3)      Правильно вживати односкладні речення в мовленні.

V. Вивчення нового матеріалу

- Пропоную ознайомитися з новим матеріалом у формі групового дослідження

1. Робота в групах                      -  6 хв.

А) Чотири «домашні» групи отримують свій навчальний блок і опрацьовують матеріал. Вчитель слідкує, щоб учням було все зрозуміло.

Б) Потім створюються «експертні групи»,  в яких учні з домашніх груп стануть експертами з питання, над яким працювали,  та отримають інформацію від інших груп.

В) Далі експерти повертаються в свої домашні групи і діляться новою інформацією .

2.     Перевірка вчителем рівня дослідженого матеріалу

«Знайди помилку»                             -  5хв.

Учитель попереджає, що будуть навмисне допущені помилки. Учні повинні зрозуміти, де у визначеннях допущено помилку, підняти руку і прокоментувати.

1) Неозначено-особовими реченнями називають односкладні речення, в яких головний член називає дію, ознаку, стан чи процес, що здійснюється конкретним мовцем.

2) Головний член означено-особового речення виражається дієсловом ІІІ особи множини теперішнього і майбутнього часу.

3) Узагальнено-особові – це речення, що називають дію, стан, процес, носієм яких є невизначена особа.

4) Головний член безособового речення може виражатися прикметником і дієприкметником.

VІ. Закріплення отриманих знань

1.       Вибірковий диктант                         - 6 хв.

-           Діти, а хто знає, звідки походить назва нашої країни?

-            Послухайте легенду про походження назви «Україна».

А) В зошити запишіть лише односкладні речення.

На світанку нашої землі Бог оглянув творіння рук своїх. Натомившись, він спустився з ангелами на землю. Тут було так гарно і привітно. А найбільше сподобались люди того краю. Всюди зустрічали його хлібом і сіллю. Він часто став навідуватись сюди зі словами:

-           Рушаймо у край!

Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – Україна.

Б) підкресліть головні члени речень, визначте вид речень.

В) звернути увагу на останнє речення, яке містить в собі односкладне.

2.       «Конструктор». Робота в парах    - 5 хв.

Бажати, хотіти, могти, наказувати, бігти, починати, уміти, мусити, вчити, повернутися, порадити, любити, сісти, наважитися, залишитися.

-               Уведіть три слова в односкладні речення різних типів, у яких неозначена форма дієслова виконує роль:

а)частини дієслівного складеного присудка;  б) додатка; в) обставини. 

Речення запишіть, вкажіть типи.

3.       Творча майстерня                            - 5 хв.

Скласти безособові 3-4 речення про красу рідного краю, в яких головними членами речення виступали б подані слова:

Сутеніло, смеркало, темно, стихло, принишкло.

Зробити синтаксичний розбір одного з речень. Якого типу речення отримали?

4.  Складання власної узагальню вальної таблиці з прикладами речень різних типів:                                                          - 5  хв.

Тип	Способи вираження головного члена	Приклади
Означено-особове
Неозначено-особове
Узагальнено-особове
Безособове

5. Кожен учень за результатами своєї роботи на уроці складає для себе список питань, над якими йому треба попрацювати.   – 3 хв.

VІІ. Контрольно-оцінювальний етап  - 3 хв.

1.       Оцінювання учнів

-        Молодці! Всі гарно попрацювали на уроці.

-           Хто на уроці працював найактивніше?

-           Кому слід краще попрацювати на наступному уроці?

2.       Заповнювання щоденника настрою.

VІІІ. Домашнє завдання  - 1хв.

Вивчити новий матеріал, зокрема попрацювати над списком питань, складеним на уроці.

Підготувати запитання до вивченого матеріалу.

Виконати вправу з п.15-17 на вибір.

Урок № 3

Тема.  Використання називних речень в мовленні

Мета:  довести учням, що вивчення теоретичного матеріалу на уроці мови не закінчується, воно вливається в повсякденне життя, використовується на інших уроках;

поглибити й систематизувати знання учнів про називні (номінативні ) речення, навчити визначати їх у тексті, правильно використовувати у побудові усних і писемних висловлювань;

засобами фізичного експерименту довести існування атмосферного тиску

сприяти розвитку мовлення, логічного мислення; формуванню навичок проведення фізичного експерименту;

сприяти вихованню спостережливості та вміння пояснювати явища, інтересу до предметів.

Тип уроку: інтегрований (української мови та фізики)

Обладнання:

Методи і прийоми: «Дивуй», фізичні досліди, робота у великих та малих групах, диктант, дослідження, гра «Хто швидше?», робота з текстом, творча робота, «Мікрофон», «Синтаксичний дистих».

 Епіграф: Повітря – це велике ніщо  (Арістотель).

Девіз: Єдиний шлях до знань – це діяльність (Б.Шоу).

План уроку:

1.     «Дивуй»

2.     «Груповий експеримент»

3.     Диктант

4.     Дослідження

5.     Фізкультхвилинка «Розвідники»

6.     Робота в парах

7.     Творче завдання

8.     Гра «Мікрофон»

9.     Оцінювання учнів.

10.   Домашнє завдання

Хід уроку

І.  Організаційний момент     – 1хв.

Учитель української мови.  Чи бачили ви, як настає ранок? Фіолетова чорнота ночі поступово починає сіріти. Чіткішими стають обриси недалеких дерев. Все повітря просочується чимось прозорим, легким і разом з тим відчутним, вагомим…

ІІ. Мотивація навчальної діяльності  – 2 хв.

«Дивуй»

Учитель фізики.  Як ви розумієте епіграф нашого уроку «Повітря – це велике ніщо» ?  В чому велич повітря? Чи було б життя без повітря? На дні якого океану ми живемо? Чи знаєте ви, що маса атмосфери 5.10¹⁵  тон ?

Учитель української мови.  Сьогодні ми спробуємо поєднати природу й науку, точність і прекрасне, фізику і українську мову. Провівши ряд дослідів з фізики, які підтверджують існування атмосферного тиску, ми спробуємо з вами дослідити вживання односкладних номінативних речень, їх ознаки та особливості. Сам Бернард Шоу говорив: «Єдиний шлях до знань – це діяльність».  Ці слова й будуть девізом нашого уроку.

ІІІ. Оголошення теми уроку     - 1хв.

Отже, сьогодні на уроці ми будемо вивчати дві теми: «Називні речення. Використання їх у мовленні» з української мови, «Атмосферний тиск» з фізики.

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1.  Груповий експеримент          – 8 хв.

Учитель фізики.  Ми вже з вами працювали над темою «Атмосферний тиск» і доводили, що він існує в природі на попередньому уроці. Зараз проведемо серію дослідів, що підтверджують його наявність.

Клас поділяємо на дві групи. Кожна група повинна провести дослід. Для цього отримує інструкцію – алгоритм проведення і техніку безпеки. В обох групах діти повинні поділитися на три підгрупи: дослідники,  які безпосередньо проводитимуть експеримент , вчителі фізики –  пояснюватимуть досліджуване явище, вчителі-україністи – досліджуватимуть види речень за будовою, які використані в інструкції та під час пояснення досліду.

1 група.  Як наповнити перевернуту донизу склянку водою?

1.       Часткове наповнення скляної посудини водою.

2.       Встановлення свічки.

3.       Запалення свічки.

4.       Накриття свічки склянкою.

Вчителі фізики.  Кисень у склянці вигорів, тиск став меншим за атмосферний, отже, під дією атмосферного тиску вода з посудини перемістилася в склянку. Посудина залишилася без води.

2 група. Дослід зі склянкою

1.       Часткове наповнення склянки водою.

2.       Розміщення  монети.

3.       Закриття склянки аркушем паперу.

4.       Перевертання склянки, закритої папером.

(Умова:  під час перевертання папір підтримати рукою)

Вчителі фізики. Під дією ваги води і тягарця аркуш паперу прогинається, об’єм повітря у склянці збільшується і його тиск стає меншим від атмосферного. Тому зовнішній атмосферний тиск може зрівноважити тиск вмісту склянки.

Вчителі української мови.  Речення, використані в інструкції – односкладні з головними  членами  – підметами, що виражені іменниками.

Під час пояснення учні використовували  двоскладні речення. Отже, можна зробити висновок, що в мовленні широко використовуються речення обох видів.

(Якщо учні не справляються або допускають помилки, вчителі допомагають, виправляють, доповнюють)

2.  Диктант                    - 4 хв.

  Учитель фізики. Прослухайте уважно і назвіть всі фізичні явища, про які йтиметься в тексті.

Учитель української мови  зачитує, потім диктує речення:

Останнє сонячне проміння

Над сизим присмерком лісів.

І срібна тиша. Безгоміння.

Лиш теплі сплески голосів.

Та ще – синиць лиш чутний щебет

У шерхкій кущавині..

За що оця безмірна щедрість

Простому смертному – мені?

Цей одсвіт місячної річки,

Цих зір незаймана краса,

Миттєва й водночас довічна

І чиста, як твоя сльоза?

(А.Перерва)

1.       Дослідження                                   - 6 хв.

Учитель української мови.  Після запису речень учні відшукують називні  речення, визначають головні члени називних речень, спосіб їх вираження.

-  Яку стилістичну роль виконують речення такого типу?

-  Дослідіть, чим здебільшого поширені називні речення? (Означенням)

-  Чи впливає порядок слів, інтонація та контекст на побудову номінативних речень?

- Що зміниться,  якщо речення «Срібна тиша» перебудувати в «Тиша срібна»? (воно стане двоскладним)

- Отож,  слід бути уважним, щоб не сплутати називні речення з непоширеними двоскладними.

4. Фізкультхвилинка «Розвідники»    - 3 хв.

Зараз ми з вами попрацюємо розвідниками. Розвідники вміють усе робити точно й чітко, але потай. За сигналом «зв’язатися з агентом» без слів, підморгувань і розмахувань руками, тільки поглядом, з’ясуйте, хто буде вашим партнером-агентом, знайшовши його, тримайте один одного очами. Намагайтеся не видати себе! Якщо ви будете домовлятися не тільки поглядом, але й, наприклад, кивками голови, то вас збоку помітять і виявлять, що ви розвід­ники.

Після кількох змін партнера по парті продовжуємо урок.

  5. Синтаксичний дистих                           - 5 хв.

 Робота в парах.

-         Перший учень пари повинен скласти декілька номінативних речень на одну тему. Після цього передати їх сусідові по парті, а той у свою чергу підбирає називні речення, які б римувалися з попередніми. Наприклад:

1-ий учень: Весна. Краса і радість. Квіти.

2-ий учень: Буяння барв. Щасливі діти.

1-ий учень: Пташиний щебет. Сонця ласка.

2-ий учень: Феєрія! Поема! Казка!

1-ий учень: Урок. Завдання. Вправи. Двійки.

2-ий учень: Потиличники. Крики. Бійки.

1-ий учень: Директор. Завучі. Батьки.

2-ий учень: Паски, дрючки і нагайки.

6.   Хто швидше ?                                - 4 хв.

Учитель фізики. Які фізичні величини були названі в ході сьогоднішнього уроку?  (Тиск, вага, маса,об’єм, площа, висота)

Учитель української мови. Побудуйте з названих величин номінативні речення:

Тиск. Вага. Маса. Об’єм. Площа. Висота.

-           Поширте їх означеннями ( Атмосферний тиск. Мала вага. Значна маса. Велика площа.)

-           Чи можна поширити їх обставинами? Чому? ( Не можна, тому що обставина передбачає наявність дієслова)

7. Творча робота                                  -  5 хв.

Дайте розширену письмову відповідь на питання: « Чи закінчується вивчення мови на уроці?»

V. Підбиття підсумків. Рефлексія -  3 хв.

Учитель фізики та вчитель української мови.

1.       Гра «Мікрофон»

-           Уявіть, що у вас в руках мікрофон. Пригадайте все, що можна сказати про односкладне речення.

   2. Оцінювання роботи учнів вчителями.

VІ. Домашнє завдання   - 3 хв.

З української мови: опрацювати теоретичний матеріал п.18,

з підручників чи художньої літератури дібрати приклади називних речень, головні члени виражали б різні значення (за зразком таблиці впр.186)

З фізики: скласти кросворд на тему: «Повітря. Атмосферний тиск»

Урок № 4

Тема.  Односкладні прості речення різних типів

Мета: закріпити знання про типи односкладних речень, формувати вміння визначати їх види ( в тому числі і в складі складного речення), вчити визначати односкладні речення  в тексті, правильно й доречно використовувати їх у мовленні;

розвивати вміння зіставляти, порівнювати, узагальнювати;

виховувати повагу до думки іншого, вміння бачити прекрасне навколо себе.

Обладнання: підручник Пентилюк М.І. Українська мова, 8 клас. – К., 2008, індивідуальні картки, ілюстрації-пейзажі.

Тип уроку: формування умінь і навичок

Форма уроку:  урок-практикум

Методи і прийоми: «Пінг-понг», пошукова діяльність, імітаційна гра «Митник», робота з текстом, гра «Хто швидше», « Інтелектуальна розминка», складання твору-мініатюри, робота в групах, робота в парах, індивідуальна робота з картками, робота з ілюстраціями, прийом алгоритмізації для домашнього завдання, гра «3:2:1».

Девіз:  Не достатньо тільки отримати знання,

              треба їх вміти використовувати!

Епіграф:  А душа вклоняється просторам

                 І землі за світлу радість –  жить (О.Теліга).

План уроку:

1.     Робота з ілюстраціями

2.     «Пінг-понг»

3.     «Митник»

4.     Робота з текстом

5.     «Хто швидше». Пошукова робота

6.      «Інтелектуальна розминка»

7.     «Лінгвістична естафета»

8.     Творча робота в групах

9.     Індивідуальні завдання

10.  Гра «3:2:1»

11.   Оцінювання.

12.   Домашнє завдання

Учні знатимуть:

-         виражальні можливості односкладних речень;

-         роль односкладних речень у текстах художнього, розмовного та публіцистичного стилів.       

Учні вмітимуть:

-         конструювати односкладні речення вивчених видів;

-         ставити один одному запитання та відповідати на них;

-         визначати види односкладних речень;

-         робити синтаксичний розбір односкладних речень;

Хід уроку

І. Організаційний момент  - 2 хв.

(із використанням психоформули)

Ось вже дзвоник пролунав,

Весь наш клас за парти став.

Станьте рівно, як годиться.

Чи все на парті – подивіться.

-           Замисліться на хвильку, яка чарівна природа нас оточує! Як радісно жити на такій благодатній землі, як наша! Подивіться на ілюстрації, розміщені на дошці. Які почуття вони у вас викликають?  Якими односкладними реченнями ми можемо їх прокоментувати?

                                                        ІІ. Оголошення теми, цілепокладання    -1 хв.

Наш сьогоднішній урок пройде під девізом: «Не достатньо тільки отримати знання, треба їх вміти використовувати!». На попередніх уроках ми з вами  вивчили  теоретичний матеріал про односкладні речення, сьогодні -  повинні сформувати певні вміння і навички щодо цієї теми. Давайте разом визначимо, що ви повинні навчитися на сьогоднішньому уроці? (визначати  типи односкладних речень ( в тому числі і в складі складного речення), вчити визначати односкладні речення  в тексті, правильно й доречно використовувати їх у мовленні).

ІІІ. Перевірка домашнього завдання     - 4 хв.

Гра «Пінг-понг» ланцюжком. Учні ставлять один одному запитання, які вони підготували вдома  (1-ий учень ставить питання 2-му, 2-ий відповідає і ставить питання третьому і т. д.)

ІV. Організація навчальної діяльності учнів

1.       Імітаційна гра «Митник» (робота в парах)   - 5 хв.

-           Уявіть, що ви – митники. На пропуск через митницю чекають 7 речень. Кожен варіант має завдання виявити лише  речення свого типу. З поданих речень на дошці виписати означено-особові (1 варіант), узагальнено-особові (2 варіант), неозначено-особові ( 3 варіант), безособові ( 4 варіант). Підкреслити головний член речення, з’ясувати чим він виражений. Найвідповідальніше завдання – не пропустити через митницю двоскладне речення, що «замаскувалося» серед односкладних.

Населення нашої землі з прадавніх часів використовувало різні рослини при недугах (З каленедаря). Весною збирають в бору й на луках суниці. Влітку їдять цвіт білої акації, зривають ягоди шовковиці, чорного пасльону, а також їдять вишні й черешні (О.Воропай). До вінка можна вплітати багато різних квітів з лікувальними властивостями (М.Крищук). Можете до вечора ходити собі лісом, збирати ягоди чи гриби (З журналу). Пам’ятаю правічний спокій полів (Є.Сверстюк).  У середньовіччі годі було знайти родину, в якій би не захоплювалися мистецтвом вишивки (В.Скуратівський).

2.       Робота з текстом. Прочитати текст вправи 184, визначити його стиль, дібрати власний заголовок.                                           -  4 хв.

3.  Пошукова робота. Гра «Хто швидше». Виписати з тексту по 2 односкладних речення: а) з головним членом у формі присудка; б) з головним членом у формі підмета. Визначити тип речень.      - 5 хв.

5. «Інтелектуальна розминка»                                  -  4 хв.

- Розглядаючи типи односкладних речень, ми говорили про особливості використання кожного з них у певному стилі. Давайте спробуємо узагальнити ці знання. Дайте відповіді на запитання:

- У яких стилях найчастіше використовуються означено-особові речення?

- Неозначено-особові?

- Узагальнено-особові?

- Безособові?

- Називні?

- Зверніть увагу, у художньому стилі вживаються всі види односкладних речень.

6. «Лінгвістична естафета»   (робота біля дошки)  -  5 хв.

Учень виходить  до дошки, записує речення, яке диктує вчитель, пояснює розділові знаки. Далі він передає естафету іншому учневі за власним бажанням, який виконує синтаксичний розбір речення.

Люблю мандрувати по рідній країні (І.Муратов). Пахне в’ялою травою, квітами (О.Донченко). Весна. Теплінь. Жайворонки в небі  (І.Цюпа). Майбутнє ясне й прекрасне. Любіть його, прямуйте до нього, працюйте для нього, наближайте його (М.Чернявський).

7. Творча робота в групах                                               -  6 хв.

- Написати твір–мініатюру в художньому стилі на тему «Світанок», використавши в тексті  як мінімум три односкладних речення різних типів.

8. Самостійна робота за індивідуальними картками   -  5 хв.

— Зробіть повний синтаксичний розбір ре­чень.

І варіант 1. Той монастир (не)давно збудували (Ліна Костенко). 2. Дивиш..ся і (не)надивиш..ся; дишеш..ся і (не)надишеш..ся тим чистим, г..рячим і пахучим повітрям (Леся Українка).

ІІ варіант 1. Коли зважуєш..ся на сей крок у жит..і, чого(ж) стояти на колінах (Леся Українка). 2. Куди (не) глянеш.. (в)даль оцю окресну — тут (с)(покон)віку скрізь лилася кров… (Ліна Костенко)

ІІІ варіант 1. (Не)сумуй одна, (не)журись одна (А. Малишко). 2. Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров..ю волю окропіте (Т. Шев­ченко).

ІV варіант 1. Здобуд..мо освіту, побач..м більше світу (Нар. творч.).                 2. Ранком вив..ли їх (на)двір, ро..ставили лавами (Панас Мирний).

V варіант  1. Його сховали на горище, і ранок змив його сліди (А. Малишко). 2. Посієш.. вчасно, збереш.. рясно (Нар. творч.).

V. Рефлексійно-оцінювальний етап     -  3 хв.

1.  Гра «3:2:1»

Учні визначають:  3 факти, які зацікавили їх на уроці;

2       повідомлення, про які хотілося дізнатися детальніше;

    1 положення, яке будуть використовувати

   2.Оцінювання роботи учнів вчителем.

 VІ. Домашнє завдання                           - 1хв.

1.       Скласти алгоритм «Односкладне речення»

2.       Написати висловлювання на тему «Краса рідного краю», використавши в ньому односкладні речення всіх типів.

Урок № 5

Тема. Повне й неповне речення.  Тире в неповному реченні

Мета: поглиблювати знання учнів про повні та неповні речення, формувати вміння знаходити неповні речення в тексті, доцільно вживати їх в усному та писемному мовленні, навчити відрізняти їх від односкладних речень; формувати навички ставити тире в неповних реченнях;

сприяти вихованню культури мовлення, бажання постійно вдосконалювати себе.

Обладнання: аркуш для розміщення піктограм,  робочі картки, картки з навчальними блоками.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи і прийоми: «Альтернатива», «Броунівський рух»,  дослідження, робота в малих групах,  «Лінгвістична естафета»,  робота біля дошки, «Конструктор»,  робота в парах, робота з таблицею.

Девіз та епіграф уроку :  Учітесь, читайте,

                                              І чужого научайтесь,

                                              Й свого не цурайтесь  (Т.Г.Шевченко).

План уроку:

1.     Створення емоційного настрою

2.     «Альтернатива»

3.     «Броунівський рух»

4.     Дослідження. Робота в малих групах

5.     Лінгвістична естафета. Робота біля дошки

6.     Індивідуальне творче завдання «Конструктор»

7.     Змагання «Робота в парах»

8.     Індивідуальне заповнення таблиці

9.     Розміщення піктограм

10.              Оцінювання. Домашнє завдання

Учні знатимуть:

-         ознаки повних та неповних речень;

-         визначення неповного речення;

-         правила вживання тире в неповних реченнях.

Учні вмітимуть:

-         знаходити неповні речення в тексті;

-         вживати неповні речення в усному та писемному мовленні;

-         розрізняти неповні речення від односкладних;

-         ставити тире в неповних реченнях.

Хід уроку

І. Організаційний момент   - 1 хв.

1. Розміщення піктограм

Учні на аркуші розміщують піктограми, що сигналізують про їх емоційний стан:

-                  

-                   - гарний настрій                  - поганий                               - середній

-           Для створення емоційного настрою індуктором виступає

            девіз уроку:        Учітесь, читайте,

                                         І чужого научайтесь,

          Й свого не цурайтесь  (Т.Г.Шевченко).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми  - 3 хв.

1.       «Альтернатива»

На робочих картках  записано питання: «Що називають неповним реченням?» й такі альтернативні пропозиції:

1.     Незакінчені речення, відсутні члени яких встановити неможливо.

2.     Речення, в яких пропущено один чи більше необхідних членів, але їх можна встановити з попереднього або із ситуації спілкування.

3.       Односкладні речення , в яких немає одного з головних членів речення.

Спираючись на власний досвід,  кожен учень самостійно обирає тільки одну із запропонованих альтернатив  і пояснює свій вибір.

-         З метою поглиблення знань про неповні речення та формування необхідних вмінь, пропоную перейти до вивчення сьогоднішньої теми уроку «Повне й неповне речення. Тире в неповному реченні».

-         Що ви повинні навчитися на сьогоднішньому уроці?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

1.       Вивчення нового матеріалу у формі «броунівського руху»   - 10 хв.

А) Кожен учень отримує свій навчальний блок з теми. Протягом 2 хв. учні читають інформацію, вчитель слідкує, чи зрозуміли вони прочитане ( в разі потреби допомагає окремим учням).

Б) Далі учні можуть рухатися по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

Умови:     -  одночасно спілкуватися лише з однією особою;

-         поділитися набутою інформацією та отримати зворотну від іншого учня;

   -   поспілкуватися з максимальною кількістю однокласників  та зібрати якомога більше інформації.

В) діти  відтворюють отриману інформацію,

Г) відповіді аналізуються та узагальнюються.

Блок №1

Неповними називаються речення, в яких пропущено один чи більше необхідних членів, але їх можна встановити з попереднього (наступного) речення або із ситуації спіл­кування: Вони реготались, мов діти. Вона — тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубіше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (М. Коцюбинський).

Блок №2

Якщо на місці пропущеного члена речення робиться пау­за, то на письмі вона позначається тире. Наприклад: Жай­воронок з’явився — до тепла, а зяблик — до холоду; Сталь гартується в огні, а людина — в труді (Нар. творчість).

Блок №3

Тире   ставиться на місці пропущеного присудка:

1)      якщо це частина складного речення (присудок пропу­щено, щоб уникнути повторів): Лагідні слова роблять при­ятелів, а наклепи — ворогів (Нар. Творчість);

Блок № 4

Тире   ставиться на місці пропущеного присудка:

2)      якщо речення зрозуміле без присудка (його відсутність посилює емоційний вплив речення, бо логічний наголос переходить на підмет або другорядний член): Для мене — цілий світ в твоїх очах (І. Кочерга).

Якщо пропущено підмет або другорядний член речення, тире може ставитися й не ставитися (за бажанням автора).

Блок № 5

Як різновид неповних речень в українській мові вжива­ються речення, у яких відсутні головні та другорядні члени речення і думка виражається за допомогою часток та вигуків, так звані слова-речення. Такі речення виражають ствердження або заперечення, згоду чи незгоду, емоційну оцінку почутого. Наприклад: Так! Тепер не могло бути сумніву — жнива починаються (Ю. Збанацький); А присягу забув? — Ні (І. Франко)

Слова-речення вживаються в діалогах.

Блок №6

Від неповних слід відрізняти незакінчені (обірвані) речен­ня: Я був у бібліотеці, а ти… (мене не дочекалась). У такому реченні, на відміну від неповного, думка залишається незакінченою, встановити відсутні члени неможливо.

Блок № 7

Неповними можуть бути не тільки двоскладні, ай односкладні речення. Наприклад: Людині треба з горем на люди (Панас Мирний) — неповне безособове ре­чення.

Блок № 8

Двоскладне речення з пропущеним головним членом залишається двоскладним. Наприклад: В покоях почулися легкі кроки, а трохи згодом стала Олена на порозі. Була одягнена в темний плащ, голову завила в чорну хустку, а під пахвою держала грубий звій нот (О. Кобилянська) — неповне двоскладне речення.

Блок № 9

Односкладне речення, в якому немає одного з голов­них членів, є повним, бо ці члени не передбачаються струк­турою речення. Наприклад: Люблю мандрувати по рідній країні (І. Муратов) — повне означено-особове речення.

( В залежності від кількості учнів у класі кількість блоків може

бути зменшена, тобто об’єднана, чи збільшена)

ІV. Виконання закріплюючих вправ

1.       Дослідження (робота в малих групах)   - 5 хв.

Знайдіть і випишіть 3 неповні речення. Доведіть, що односкладність та неповнота речення – різні його якості. Прокоментуйте  розділові знаки в неповному реченні.

Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. Усі головні європейські мови можна вивчити за 6 років, свою ж рідну треба вчити ціле життя (Вольтер). Пташка красна своїм пір’ям, а людина – знаннями. Повний колос до землі гнеться, а порожній – догори пнеться. Вік живи – вік учись (Нар. творч.)

Представлення результатів, обговорення.

2.       «Лінгвістична естафета»   (робота біля дошки)  -  8 хв.

Учень виходить  до дошки, записує речення, яке диктує вчитель, пояснює розділові знаки. Далі він передає естафету іншому учневі за власним бажанням, який виконує синтаксичний розбір речення.

Бджола жалить жалом, а людина – словом. Один розум добре, а два – краще. Птиця створена для літання, людина – для праці (Нар.твор.). На молодому місяці хата світиться, на молодому місяці ходять сни. Один – про кров, другий – про сонце, а третій – про білу квітку мого життя (А.Малишко).

3.       Індивідуальне творче завдання «Конструктор» - 5 хв.

Увести подані іншомовні слова в 3-4 неповні речення. Прокоментувати розділові знаки.

Фантастичний – уявний;          

толерантність – терпимість;

комфорт – затишок;

лояльний – доброзичливий;

азартний – запальний;

феноменальний – загадковий.

4. Змагання (робота в парах)      - 6 хв.

-  Відредагуйте діалог, надавши йому властивих розмовному стилю невимушеності й лаконізму, вживаючи неповні речення.

Ми зупинилися від несподіванки. Капітан перестав говорити. Старий лейтенант махнув нам рукою.

- Звідки ви їдете? – запитав лейтенант різко.

- Ми їдемо із станції, - відповів я.

- Ви втекли з поїзда?

- Поїзд розбомбили вчора.

- А чого ви тут шуляєтесь?

- Ми їдемо додому в село.

- А де знаходиться ваше село?

- Наше село називається Кущівка, - озвався Сашко і показав рукою на північний захід. – Це туди…

V.  Рефлексія  - 4 хв.

1.       Індивідуальне заповнення таблиці учнями

Знаю	Умію	Треба попрацювати

2.       Учні знову розміщують піктограми, що сигналізують про їхній емоційний стан. Вчитель дивиться: якщо посмішок стало більше, урок пройшов добре.

VІ.  Оцінювання. Домашнє завдання     -  3 хв.

1.       Вивчити теоретичний матеріал п.19

2.       Альтернативне домашнє завдання:

А)  виконати впр. 201 з підручника

Б)  знайти і записати українські смішинки, жарти, у яких вживались би неповні речення.

Урок №6

Тема. Односкладні речення. Неповні речення. Узагальнення й систематизація  вивченого

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати знання восьмикласників про односкладні та неповні речення, удосконалювати вміння виділяти ці речення з-поміж інших видів, правильно ставити тире в неповних реченнях, будувати зв’язне висловлювання, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень;

розвивати пам'ять, фантазію, вміння систематизувати матеріал, виділяти головне;

виховувати культуру мовлення, любов до природи рідної землі.

Обладнання: ватман із зображенням гірської місцевості, картки з диктантами, намальований кошик, ватман для дерева рішень, робочі картки для редагування речень.

Тип уроку: систематизація, узагальнення знань, умінь і навичок

Форма уроку: урок-«сходження на вершину знань»

Методи і прийоми: «Мікрофон», орфографічна хвилинка, «Місткий кошик»,  «Диктант для Шпигуна»,  «Дерево рішень», «Коректор», «Сніжна грудка», «Я – редактор», робота в парах, робота в групах.

Епіграф:  Ніде не пахнуть так отави,

                  Як на землі, де виріс я   (М. Терещенко).

Девіз: Прийшов – побачив – переміг.

План уроку:

1.     Емоційна підготовка учнів.           

2.     «Мікрофон»

3.     Групова вправа «Дерево рішень»

4.     Орфографічна хвилинка «Вітрила»

5.     «Місткий кошик»

6.     «Диктант для шпигуна»

7.     «Коректор»

8.     «Сніжна грудка»

9.     «Я – редактор»

10.   Творча робота в парах

11.   Підсумки. Оцінювання

12.   Домашнє завдання

Учні знатимуть:

-         обґрунтування вживання тире в неповних реченнях;

-         правила інтонування неповних речень;

-         повну характеристику односкладних та неповних речень.

Учні вмітимуть:

-         правильно використовувати неповні та односкладні речення в мовленні;

-         виділяти вивчені види речень ( утому числі в складних реченнях);

-         узагальнювати та систематизувати вивчений матеріал;

-         правильно писати слова на вивчені орфографічні правила;

правильно розставляти розділові знаки в неповних реченнях.

Хід уроку

І. Організаційний момент  - 2 хв.

Емоційна підготовка учнів до роботи на уроці.

-                Урок буде незвичайним! Ми всі з вами протягом заняття повинні дібратися до найвищої точки гори (на дошці плакат, на якому зображено пейзаж гірської місцевості з чітко виділеною вершиною). Для зручності  пропоную поділитися на дві команди.  Під час маршруту команда-переможець отримуватиме фішку-бал за правильно пройдений крок.

ІІ. Оголошення теми, цілепокладання  -  1 хв.

1.          Сьогодні ми з вами закінчуємо тему «Односкладні та неповні речення». Наступний урок – тематична контрольна робота. На цьому уроці ми маємо узагальнити, систематизувати наші знання з даної теми, щоб добре написати контрольну роботу.

2.     А зараз уявіть, що у ваших руках мікрофон, і продовжте речення:

«На сьогоднішньому уроці я хочу звернути увагу на…»

ІІІ. Організація навчальної діяльності учнів

1.       «Дерево рішень»     - 6 хв.

Щоб почати сходження на вершину знань,  треба знайти всі рішення проблем «Односкладні речення» (І варіант), «Неповні речення» (ІІ варіант). Кожен варіант малює схематично своє бачення теми на великому аркуші. Тоді групи міняються місцями і дописують на дереві рішень своїх сусідів іншим кольором свої ідеї. За якісне опрацювання теми кожна команда отримує бал.

2.       Орфографічна хвилинка «Вітрила»  -5 хв.

Перш ніж наблизитися до самої гори, ми повинні перепливти річку. Правила плавання такі: я швидко диктую слова, перепитувати й розмовляти не можна. Сам на плоті, тому й розмовляти нема з ким. Повернешся до сусіда – пліт перевернеться.

Слова пишуться у стовпчик, і вітрильце щоразу треба згортати (загинати одне слівце). У бурю ж вітрила згортають. Лівий борт (І варіант), помахайте лівою рукою. Правий (ІІ варіант), підніміть вгору вітрило. Попливли:

І варіант: Марево, премудрий, склеїти, хтозна-якого, південнослов’янський, ще не вивчений, Галичина, тінню, сонно, м'ясо-молочний.

ІІ варіант: Вариво, освічений, пів’яблука, мавпячий, будь-хто, ніким не скошена трава, жовто-блакитний, північно-східний, все одно, хто-небудь.

Учитель диктує одне слово для лівого борту, одне для правого і т.д.

Помилка – доведеться на цьому місці зробити дірку. Ручкою. Справжню. Наскрізь. А вдома це вітрило «залатати» (виконати роботу над помилками).

Правий борт, оберіть командира (пояснення орфограм).

3.       Місткий кошик       -   4 хв.

На шляху бачимо великий місткий кошик, але ж він пустий!  Звідси наступне завдання – заповнити кошик вщерть. Кожна команда повинна наповнити свій кошик словами-термінами з вивченої теми. Хто підбере найбільше слів у кошик, той і переміг.

4.       «Диктант для шпигуна»      - 5 хв.

Далі на карті ми бачимо людину, яка ховається за деревами і шпигує за подорожуючими. В цьому місці ви напишете диктант «для шпигуна». Аркуші з текстом прикріплені до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам’ятовує, повертається до команди і диктує їм свою частину. Після запису тексту  команда повинна знайти односкладні речення і визначити їх вид. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок (або зробить менше за інших).

І варіант

Населення нашої землі з прадавніх часів використовувало різні рослини при недугах. Про це збереглося багато даних у літописних джерелах та стародавніх книжках. Відваром із листя волоського горіха лікували захворювання шкіри, золотуху, ангіну. Здавна в народі шанували подорожник, любисток, ромашку, полин, малину, горобину, звіробій, спориш…Усього й не перелічити (З календаря).

ІІ варіант

У середньовіччі годі було знайти родину, в якій би не захоплювалися мистецтвом вишивки. Нею обрамлювали практично всі господарсько-побутові вироби. Прикладне мистецтво вимагає значної кількості підручного матеріалу. Барвники традиційно виготовляли з багатьох компонентів живої природи: кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Особливих канонів дотримувалися при заготівлі трав (В.Скуратівський).

5.        «Коректор»  - 4 хв.

Знайти і виправити помилки в неповних реченнях:

І варіант: Ранні пташки росу п’ють пізні слізки ллють. Пташка радіє весні а дитя матері. Око бачить далеко а розум ще далі.

ІІ варіант: Дощ дає силу землі а похвала умільцю. Праця чоловіка годує а лінь марнує. Сталь гартується в огні а людина в труді.

6.       «Сніжна грудка»    - 5 хв.

На нас насувається «сніжна грудка». Зараз діяти треба спритно і влучно. Кожна команда буде долати цю перешкоду окремо. Капітан команди називає слово, що стосується теми уроку. Наступний учень складає речення з цим словом. Третій – придумує питання до цього речення, четвертий – відповідає на нього і т.д.

7.       «Я – редактор»       - 4 хв.     

Переробіть двоскладні речення на односкладні. Зробіть синтаксичний розбір одного з односкладних речень

І варіант:  На галявині настають сутінки (На галявині сутеніє). Чарівниця-осінь зробила тут чимало(Чарівницею-осінню зроблено тут чимало). Вкрилося плесо золотими зірочками листочків (Плесо вкрило золотими зірочками листочків).

ІІ варіант: Ми дихаємо вільно й легко (Дихається вільно й легко). Верхів’я дерев торкнувся вітерець (Верхів’я дерев торкнуло вітерцем). Цей неповторний краєвид ми не забудемо (Цей неповторний краєвид не забути).

8.     Творче завдання (робота в парах)      - 6 хв.

Уявіть, що ви вчитель-філолог. Складіть самостійно диктант, у якому усі речення (5-6) були б:

І варіант – узагальнено-особові

ІІ варіант – неозначено-особові

ІІ варіант – безособові

ІV – означено-особові

ІV. Рефлексійно-оцінювальний етап  - 2 хв.

-         Ось і уроку кінець!

   Хто працював, той молодець!

   Хто працював погано, хто – примірно,

   Оцініть себе, діти, мудро і вірно.

-           Як ви думаєте, чи всім вдалося досягти вершини?

Учитель разом з учнями оцінює роботу груп та кожного окремо.

VІ. Домашнє завдання  - 1 хв.

Підготуватися до тематичної контрольної роботи.

Знайти і записати українські смішинки, жарти, у яких вживались би односкладні та неповні речення.

Урок №7

Тема. Тематична контрольна робота. Односкладні речення. Неповні речення

Мета: з’ясувати рівень сформованості знань, умінь і навичок з теми «Односкладні речення. Неповні речення»; удосконалювати вміння застосовувати знання на практиці, навички самостійної роботи;

сприяти розвитку вміння аналізувати, співставляти, узагальнювати, відтворювати вивчений  матеріал.

Тип уроку: урок контролю і корекції знань

Обладнання: тестові завдання  для тематичного оцінювання у двох варіантах

Учні вмітимуть:
- застосовувати отримані знання на практиці;
- самостійно виконувати завдання;
-аналізувати, співставляти, відтворювати вивчений матеріал.

Хід  уроку

І. Організація класу

ІІ. Оголошення теми, мотивація

ІІІ. Основний зміст роботи

1.                        Інструктаж щодо виконання тестових завдань

2.                        Виконання учнями тестових завдань

І варіант

І рівень

1.       Речення, в яких пропущений один або кілька членів, котрі можна відновити, називаються:

А) односкладними;

Б) непоширеними;

В) неповними;

Г) простими.

2. Виділіть односкладне речення:

А) Знов задзвенить піснями Київ…(В.Сосюра).

Б) Розтануть ворони у млі… (В.Сосюра).

В) Ні сміху, ні співів, мій друже не треба…(В.Сосюра).

Г) Хай слово багнетом сія! (В.Сосюра).

3. Укажіть називне односкладне речення:

А) Із можливого в чудесне перекинуто мости (М.Рильський).

Б) Голова з великим оком і загнутим до низу орлиним дзьобом ледь нахилена (В.Коваленко).

В) Як тонко чути сіно у повітрі!          (М.Клочко)

Г) Ось листки із клена, з дуба і берези…(О.Орач)

ІІ рівень

1.       Позначте неозначено-особове речення:

А) Небезпечно в городі сидіти (В.Сосюра).

Б) За невиконання наказів нашу сотню розформували… (В.Сосюра).

В) Ех, притиснуть, притиснуть до серця всю безмежність оцих просторів…   (В.Сосюра).

Г) Лежу в татарському булані уже не тиждень і не два (В.Сосюра).

2. Виділіть узагальнено-особове речення:

А) Все жду та жду (В.Сосюра).

Б) Хто вперед – тільки з нами поруч стій…(В.Сосюра).

В) На пам'ять квітки не просила і не питала: «Хто ти, хто ти?...» (В.Сосюра).

Г) Наші вії в планетнім поросі, а в очах стільки щастя заховано…(В.Сосюра).

3. Виділіть складне речення, яке містить неповне речення:

А) А в очах твоїх мука, і осінь, і холодна таємнажурба... (В.Сосюра).

Б)  За ними тільки дим у синій тузі гине, і кров'ю капотять зарубані віки...

(В.Сосюра).

В)  А часу мерин все мчить, все мчить... За серце терпко ссе... (В.Сосюра).

Г ) В ночі синім прозорім конверті я - маленький, наївний лелека

(В.Сосюра).

Ґ ) Там посадив я чорную лілею, в ній заховалось моє щастя...

(В.Сосюра).

ІІІ рівень

1.       З поданих двоскладних речень утворіть односкладні:

А) Діти зібралися на узліссі.

Б) Я пишу твір.

В) Надворі почався листопад.

Г) Пахнув житній хліб.

2. Запишіть, яке речення називається означено-особовим. Наведіть власний приклад такого речення.

3. Установіть відповідність.

1 Він - як море (В.Сосюра).                              А неозначено-особове речення

2 Може, серце порвали в бою... (В.Сосюра).  Б означено-особове речення

1
2
3
4

3 Серце своє не хвилюй (В.Сосюра).              В безособове речення

4 Розцвітало й гуло з вишини (В.Сосюра).     Г двоскладне речення

                                                                            Ґ називне речення

ІV рівень

Напишіть твір-мініатюру на тему: «Дощова пісня осені»,

використовуючи в тексті односкладні та неповні речення.

ІІ варіант

І рівень

1. Речення, в яких граматична основа складається з одного головного члена (підмета чи присудка), називаються:

А) неповними;

Б) односкладними;

В) простими ;

Г) непоширеними.

2. Укажіть односкладне речення:

А) Що ж я повинен ?

Б) І скільки хмільної тривоги налито в дзвінку прохолоду ночей (І.Муратов).

В)Я хочу.

Г) Три печальні фігури із свічками в руках (І.Цюпа).

3. Позначте називне речення:

А) По комусь хочеться ридать… (В.Сосюра).

Б) Довго бігли по срібній дорозі на глухе гавкотіння собак (В.Сосюра).

В) Тільки темні захекані коні і розтрілів холодні вогні… (В.Сосюра).

Г) Гей, кожен своє місце знай! (В.Сосюра).

ІІ рівень

1.       Знайдіть серед наведених речень неозначено-особове речення:

А) Вийшли з плугами на поле цілим селом і прогнали орачі

     (М. Коцюбинський).

б) Задуваємо домни, сієм хліб на роздоллі, своє щастя несем на плечі    (Я.Шпорта).

в) Вітерцем дихнуло з долини (П.Дорошко)

г) В задумі сад, квіти, алеї (В.Сосюра)

2. Позначте означено-особове речення:

А) Слухайте мою сурму шахтарську…(В.Сосюра).

Б) Над планетами моїх мрій слюда (В.Сосюра).

В) Над баштанами віків залізо та бетон (В.Сосюра).

Г) І знову треба вперед, вперед вас мчати (В.Сосюра).

3. Виділіть складне речення, частиною якого є односкладне речення.

А) Не біля стінки я, й не кров моя холоне... (В. Сосюра).

Б) Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне? (В.Сосюра).

В) А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава... (В.Сосюра).

Г) І все, куди не йду, холодні трави сняться...(В. Сосюра).

Ґ) У вечірнім місті плакали трамваї, пропадали сльози сині на дротах

(В.Сосюра).

ІІІ рівень

1.       Перебудуйте односкладні речення на двоскладні:

А) З матір’ю готуємо обід.

Б) У селі готуються до свята врожаю.

В) І мені щось не спиться (М.Олійник).

Г) Вечір.

2. Запишіть, яке речення називається безособовим. Наведіть власний приклад такого речення.

3. Установіть відповідність:

1. За всіх скажу, за всіх                                       А безособове речення

переболію (П.Тичина).                                        В неповне речення

2. В лице – весняний вітер                                  Б називне речення

мандрівний (П.Воронько).                  Г означено-особове речення                                          

   3. Давно відгриміло в степах (В.Сосюра).         Ґ неозначено-особове речення

4. Дзвін шабель, походи, воля соколина,

1
2
3
4

тихі зорі, ясні води (В.Сосюра).

   

ІV рівень

Напишіть твір-мініатюру на тему:  «Осінні мелодії»,  використовуючи в тексті односкладні та неповні речення.

ІV. Домашнє завдання

Скласти усне висловлювання на тему « Майбутнє моєї держави».

Використана література:

  

1.       Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Наволокова Н.П. – Х.: Вид.група «Основа», 2011.- с.151, 159, 168

2.       Загоруйко О.Я. Диктанти і творчі завдання. Рідна мова 5-11 клас. – Х.: Торсінг плюс, 2011.- ст.302, 304.

3.       Шабельник Т.М. Рідна мова. 8 клас. Плани-конспекти уроків. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – ст.89, 93, 101,114.

4.       Панчук О. «Ігрова допомога» на уроках української мови// Українська мова і література в школі. – 2007.- №3.- с.28.

5.       Острогляд І.С. Дієприкметник. Урок-узагальнення у 7 класі// Вивчаємо українську мову та літературу.-2006.-№30.-с.25.

6.       Лопатюк К.В. Застосування інтерактивних форм та методів на уроках рідної мови з метою підвищення ефективності навчального процесу // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008.-№35.- ст.2-5.

7.       Каліманова О.О. Прикметник. Цикл уроків за темою// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007.- №28.- с.14.

8.       Педагогічна академія пані Софії.- Х.: Видавнича група Основа, 2007.

9.       Баран Г.В. Українська мова. Тестовий зошит.8 клас. – Харків,2009. – с.1