Шкільна бібліотека

                                                          Паспорт

бібліотеки

Миронівської філії КЗ "Павлівський ліцей "Гранд"

Керівник навчального закладу - Гарасько Наталія Іванівна

1. Загальні відомості:

1) завідувач бібліотеки   -   Конограй Олег Вікторович

2) місце знаходження бібліотеки  -  приміщення Миронівської філії(ІІ поверх)

3) контактний телефон  –  (236) 7-41-58

4) електронна пошта школи: znzmironovka@rambler.ru      

5) Web-сторінка школи:   http://myronivka-sv.edukit.kr.ua/ 

2. Матеріально-технічні умови діяльності бібліотеки:

1) загальна площа бібліотеки   -  30 м²

2) абонемент    -  наявний

3) читальний зал    -  поєднаний з абонементом

4) наявність книгосховища для навчального фонду  -  так

5) оргтехніка        -  відеомагнітофон, програвач, шкільні комп`ютери та доступ до Інтернету,  які бібліотека використовує для своїх потреб

6) вихід в Інтернет    -  наявний

3. Основні показники діяльності бібліотеки:

1)  основний бібліотечний фонд (без урахування підручників)  -  5345

–  книги та брошури  - 5328

–  періодичні видання (всього) - 10

для учнів  - 2; для вчителів - 7; для бібліотечних працівників  - 1

–  фонд підручників  -  4110

–  для учнів 1-4-х класів  - 792; для учнів 5-9-х класів  - 3318;

4. Робота з користувачами:  

1)  загальна кількість користувачів (станом на 01.09.2013р.) - 78

  учнів - 48;   вчителів - 14 ;   батьків  - 12  ;  

  представників місцевих громад   - 4; 

2)   загальна кількість відвідувань  - 730

3)  кількість книговидач  - 865

5. Інформаційна робота:

1) заходи з формування інформаційної, бібліотечно-бібліографічної, читацької культури учнів :

Ø  тематичні інформаційні списки, папки;

Ø  години інформації та цікавих повідомлень;

Ø  уроки бібліотечно-бібліографічної грамотності;

Ø  інформаційні вітрини і плакати;

Ø  інформаційні огляди періодичних видань;

Ø  максимальне розкриття книжкового фонду в умовах відкритого доступу: книжкові виставки, тематичні полички, програмна література.

2)  інші заходи - бібліографічні огляди літератури; цикли читань (літературні читання, коментовані читання, голосні читання); презентації, прем`єри  та обговорення нових книг; читацькі конференції («Велесова книга як пам`ятка праслов`янського письма»), прес-діалоги; різноманітні особистісно-рольові та літературні ігри, конкурс «Кращий читач року», вікторини; усні журнали («Людина та її здоров`я», «Моя земля – земля моїх батьків»); літературні вечори (вечір запитань і відповідей, вечір-діалог, тематичні бібліотечні вечори), присвячені творчості Г.С.Сковороди, Ліни Костенко, М.Рильського та інших письменників, літературно-музичні вернісажі; виховні, просвітницькі та інформаційні години («Андріївські вечорниці», «Благослови, мати, весну зустрічати», «Великдень в Україні»); диспути, дискусії («Як допомагає читання в навчанні»); зустрічі з письменниками, поетами.

3)  виставкова діяльність  - виставка новинок, виставка забутих книг, виставка-діалог, виставка-вікторина, виставка-питання(«Що таке ВІЛ/СНІД?), виставка-конкурс, виставка однієї книги, виставка-реклама («Візитна картка бібліотеки»), «звукові» виставки («Творчість Шевченка»), виставки-подорожі(«Мальовнича моя Україно!»), виставка-пошук («Як вибрати книгу для читання?»), виставки-аукціони («Твій друг – книга»), виставка-роздум («Ти на землі – людина»), виставка-суперечка, виставка-дискусія(«Щастя – реальність чи ілюзія?»), виставка-порада («Обери здоров`я, обери життя»), виставка-кросворд («Мова – найцінніший скарб народу»), виставка-хобі («Світ моїх захоплень»), виставка-ікебана («Осінні фантазії природи»), виставка одного жанру («Поезіє, ти сила чарівна»), виставка книжкових ілюстрацій («Мій улюблений твір»), виставк-осуд (зіпсованих книг, копій формулярів боржників бібліотеки), виставка-вернісаж, електронна виставка-презентація(«Історія української писемності»).

 

 

Опис роботи бібліотекаря

    Бібліотекар у нашій державі не реєстратор,

не службовець, який дивиться, чи всі книги на

 полицях. Він бере участь у формуванні людини…

І.Еренбург

Головна ідея досвіду:

«Допомогти людям стати особистостями – значно важливіше, ніж допомогти їм стати математиками чи знавцями французької мови…»                                                                                                                                             К.Роджерс

 Система освіти та виховання в Україні проходить сьогодні процес становлення та зазнає значних змін у педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу. Нова парадигма освіти, в основі якої лежить ідея життєтворчості, підкреслює вирішальну роль освіти в розвитку особистості впродовж життя, а також у розвитку всього суспільства. Концепція формування життєтворчості особистості найбіль­ше втілюється в школі [1.33]. Наразі важливу роль у цьому відіграє саме шкільна бібліотека як обов’язковий структурний підрозділ загальноосвітньої школи, що здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпе­чення навчально-виховного процесу.

 Бібліотека Миронівської загальноосвітньої школи – інформаційний центр закладу, який забезпечує навчально-виховний процес і є основою внутрішнього інформаційного комплексу. Бібліотека керується в своїй діяльності законами України «Про загальну середню освіту», «Про бібліотеку і бібліотечну справу», «Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» та іншими керівними і нормативними документами МОН України, річним планом школи тощо. В «Положенні про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» до основних віднесено проблему формування в підростаючого покоління інформаційної культури та пізнавальної самостійності. Тому і обраємо для роботи в бібліотеці науково-методичну тему «Формування інформаційної культури шляхом впрвадження проектування як інноваційного напрямку діяльності в системі бібліотечної роботи». Робота над цим проблемним питанням має на меті:

-                    створити умови для всебічного розвитку майбутнього громадянина України засобами проектування  та інших інноваційних технологій шкільної бібліотеки;

-                    створити оптимальні  умови для практичного застосування інформаційних умінь і навичок у найрізноманітніших життєвих ситуаціях;

-                    розвивати творчий потенціал особистості та надавати читачам можливість творчо реалізуватися;

Актуальність досвіду:

-                    забезпечує умови для розвитку творчої особистості учня;

-                    робить можливим оригінальний підхід до побудови структури бібліотечної роботи, підбору новітніх методів і прийомів навчання;

-                    сприяє інтелектуальному вдосконаленню учнів, розвитку дослідницьких умінь і навичок шляхом експерименту, взаємонавчання, критичного мислення , інтерактивних технологій та ін.;

-                    дає можливість дитині оволодіти методом праці, осмислити шлях, яким було розв’язано проблему, з метою застосування одержаних умінь і навичок у різних життєвих обставинах.

   Девіз роботи:  зробити із шкільної бібліотеки  сходинку до інформаційного  суспільства ХХІ  століття… Керуючись ним, виділяємо дві найістотніші цілі бібліотечної діяльності: у вузькому розумінні - трансформація бібліотеки Миронівської загальноосвітньої школи в повноцінний бібліотечно-інформаційний ресурсний центр; в широкому - інтеграція  бібліотечно-інформаційного ресурсного центру Миронівської загальноосвітньої школи у національний та світовий інформаційний простір.

Для досягнення цих цілей продумано систему роботи з питання формування інформаційної культури читача.

Робота шкільної бібліотеки  побудована на:

§     популяризації видань на різних носіях інформації;

§     формуванні стійких читацьких інтересів, свідомої потреби в читанні, запровадження активних форм інформування про видання;

§     підвищенні бібліотечно-бібліографічної культури школярів;

§     наданні інформаційно-методичної допомоги учням і педагогам у оволодінні основами наук і організації навчально-виховного процесу та дозвілля;

§     збереженні, зміцненні та розширенні книжкового фонду;

§     функціонуванні довідково-інформаційного апарату бібліотеки.

З огляду на вибір проблеми діяльності бібліотеки, поствлено такі завдання:

§     формуванні у дітей і молоді цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання;

§     інформаційному забезпеченні всіх аспектів навчально-виховного процесу освітнього закладу у засвоєнні програмних та факультативних знань, самоосвіті школярів;

§     вихованні інформаційної культури учнів, постійного їх прагнення до пошуку інформації, свідомого осмисленого добору інформаційних джерел, формуванню навичок систематизації та особистісної оцінки інформації;

§     збереженні і продовження українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до державних святинь;

§     розширенні бібліотечно-інформаційних послуг на основі удосконалення традиційних  та впровадження інноваційних форм і методів роботи;

§     всебічному сприянні підвищенню фахової педагогічної майстерності вчителів;

§     реформуванні бібліотеки в таку, яка б включала як традиційні так і сучасні носії інформації та мультимедійні технології;

§     створенні комфортного бібліотечного середовища.

Формування інформаційної культури людини триває упродовж усього життя і особливу роль у цьому відіграє бібліотека. Саме вона стає посередником між джерелами інформації та користувачами, забезпечуючи інформаційну підтримку освіти.  Прагнучи досягти цієї мети, обрано професійне кредо: «Хто володіє їнформацією – той володіє світом».  Тому чи не найбільшу увагу приділено навчанню читачів здобувати необхідну інформацію в усій сукупності інформаційних ресурсів, вести індивідуальний пошук, вибирати, систематизувати інформацію, аналізувати її тощо. Під час роботи над проектом формування інформаційної культури, було виділено основні положення вищеназваного питання, а саме: інформаційна культура – це

Ø    складова людської культури взагалі,

Ø    складова знань,

Ø    уміння пошуку,

Ø     освоєння інформації,  що зафіксована на різних носіях.                     Основними компонентами інформаційної культури бібліотека вважає:

- Готовність особистості використовувати як  традиційні, так і комп’ютерні джерела інформації;

- Уміле регулювання інформаційної поведінки у світі вироблених суспільством моральних і правових  норм;

-   Реалізація індивідуальності особи в  її  інформаційній діяльності;

-   Уміння здійснювати інформаційну діяльність;

-   Згортання і розгортання інформації;

-  Володіння стратегіями й алгоритмами оптимального інформаційного пошуку та аналізу інформаційних джерел;

-   Формування інформаційних потреб і запитів;

-  Формування загальної  і соціальної особистості  в навчальній інфраструктурі.

                               Категорії споживачів інформації

 

  

           Учні                                Вчителі                          Батьки

- 1-4 класів

- 5-7 кл.

- 8-9 кл.

Наш земляк Василь Сухомлинський вважав найважливішою складовою освіченої людини уміння вдумливо читати, а джерелами думки -           “спостереження, природу, працю, моральну красу людської поведінки, книгу і творчість ”. Він стверджував, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Сухомлинський казав: “ Погане читання - замазане брудом вікно, крізь яке нічого не видно ”, тому завжди слід звертати  увагу на те, щоб дитина гарно, багато та якісно читала твори літератури. Для цього використовуються різноманітні види інформаційного забезпечення учнів-читачів:

Ø    тематичні інформаційні списки та папки («Голодомор 1932-1933», «Скажемо СНІДу – ні», «Звичаї та традиції українського народу», «Чорнобиль – аварія, трагедія, катастрофа»);

Ø    години цікавих повідомлень про Міжнародні свята, ювілейні дати, свята українського народу;

Ø    години інформації «Перші бібліотеки на Русі», «Як книга прийшла до людей»;

Ø    інформаційні вітрини і плакати «Обери професію», Будь обережний з вогнем», «Твої права» та ін.;

Ø    інформаційні огляди періодичних видань «Новинки в періодиці»;

Ø    максимальне розкриття книжкового фонду в умовах відкритого доступу: книжкові виставки, тематичні полички, програмна література.

Інформування педагогічного колективу:

Ø    інформаційне забезпечення педрад: підготовка анотованих списків літератури до педрад, виступи на педрадах з інформаційними оглядами літератури;

Ø    випуск інформаційних бюлетенів про надходження чергових періодичних видань під рубриками: «Радимо прочитати», «Читайте в новому номері журналу»;

Ø    інформаційне забезпечення науково-методичної проблеми школи: анотовані списки літератури, тематичні картотеки, інформаційні огляди;

Ø    інформаційне забезпечення роботи методичних об'єднань;

Ø    індивідуальне інформування вчителів.

 Інформаційне забезпечення батьківського колективу:

-                    виступи на батьківських зборах («Як навчити дитину цінувати книгу», «Все починається з дитинства»);

-                    виставки літератури («Для вас, батьки», «Мій читацький портрет»);

-                    бібліотечні огляди нової літератури з питань дитячого читання;

-                    рекомендаційні списки літератури («Прочитайте разом із дитиною», «Що читати під час канікул»;

-                    анкетування;

    В інформаційній роботі бібліотека використовує індивідуальні, групові та масові форми діяльності. В основі лежить спільна робота бібліотекаря, вчителів-предметників , класоводів, класних керівників, батьків та інших суспільних бібліотек. На нашу думку, тільки разом  можна досягти цілей, поставлених сучасною освітою. Правильно ж спланувати необхідні бібліотечні заходи допомагають моніторингові дослідження роботи, які проводить бібліотека через певні проміжки часу (додаток 1).

Для досягнення поставленої мети використовуються такі технології масової роботи шкільної бібліотеки:

-                    бібліотечні уроки («Книга – джерело знань», «Як зберегти підручник?»), уроки позакласного читання за творчістю Г.Тютюнника, П.Загребельного та інших письменників;

-                    книжкові виставки та тематичні полички;

-                    бібліографічні огляди літератури;

-                    цикли читань (літературні читання, коментовані читання, голосні читання);

-                    презентації, прем`єри  та обговорення нових книг;

-                    читацькі конференції («Велесова книга як пам`ятка праслов`янського письма»), прес-діалоги («Два погляди на один факт», «Співай, моя мово!»);

-                    різноманітні особистісно-рольові та літературні ігри (конкурси «Кращий читач року», вікторини, заочна подорож «Є щось святе в словах «мій рідний край»);

-                    усні журнали «Людина та її здоров`я», «Моя земля – земля моїх батьків»;

-                    літературні вечори (вечір запитань і відповідей, вечір-діалог, тематичні бібліотечні вечори, літературно-музичний вернісаж тощо), присвячені творчості Г.С.Сковороди, Ліни Костенко, М.Рильського та іншим як українським, так і зарубіжним письменникам і поетам;

-                    виховні, просвітницькі та інформаційні години «Андріївські вечорниці», «Благослови, мати, весну зустрічати», «Великдень в Україні» тощо (додаток 2);

-                    диспути, дискусії («Як допомагає читання в навчанні»);

-                    зустрічі з письменниками, поетами (Г.Семергій с.Талова Балка)

       Особливо ефективною технологією бібліотечної роботи є ігрова діяльність учнів. Для досягнення поставлених цілей  часто використовуємо ігри: літературне лото, літературний лабіринт, літературний диліжанс, літературний аукціон, літературний ярмарок, турнір ерудитів, театр книги, літературне ревю, прес-калейдоскоп, прес-конференція, прес-марафон, прес-мозаїка, прес-ваги, прес-рулетка, бібліотечний уїк-енд, коктейль-презентація, «Хроноскоп», «П’ять хвилин з мистецтвом». Відомий педагог Василь Олександрович Сухомлинський говорив: "Навчальні ігри допомагають запалити вогники думки, які стимулюють рухливість розумових процесів. Запалюється вогник - і дитині хочеться думкою проникати в нові явища. Це бажання і є поштовхом, який прискорює розумові процеси". Дійсно, всі навчальні ігри активізують увагу, підвищують інтерес до читання, проте вони не повинні мати анархічний характер, тому що мають спільні вимоги та методику  проведення. Без чіткої організації учнівського колективу, дотримання принципів послідовності, логічності неможливий позитивний результат.

Сутність і завдання інформаційної роботи шкільної бібліотеки полягають у тому, щоб довести до користувача ту інформацію, якою володіє бібліотека. Найефективнішою формою пропаганди літератури є книжкова виставка. Наша бібліотека використовує такі види книжкових виставок: виставка новинок, виставка забутих книг, виставка-діалог («Вибір професії – важливий крок у житті»), виставка-вікторина («За Україну, за її долю!), виставка-питання(«Що таке ВІЛ/СНІД?), виставка-конкурс («Знання і повага до прав людини»), виставка однієї книги («Кобзар» Т.Г.Шевченка в різних виданнях), виставка-реклама («Візитна картка бібліотеки»), «звукові» виставки («Творчість Шевченка»), виставки-подорожі(«Мальовнича моя, Україно!», «Мій край – Кіровоградщина»), виставка-пошук («Як вибрати книгу для читання?», «Письменники Кіровоградщини»), виставки-аукціони («Твій друг – книга»), виставка-роздум («Ти на землі – людина»), виставка-суперечка, виставка-дискусія(«Щастя – реальність чи ілюзія?»), виставка-порада («Обери здоров`я, обери життя»), виставка-кросворд («Мова – найцінніший скарб народу»), виставка-хобі («Світ моїх захоплень»), виставка-ікебана («Осінні фантазії природи»), виставка одного жанру («Поезіє, ти сила чарівна»), виставка книжкових ілюстрацій («Мій улюблений твір»), виставк-осуд (зіпсованих книг, копій формулярів боржників бібліотеки), виставка-вернісаж («Війна і Перемога очима художників»), електронна виставка-презентація («Історія української писемності»).

Серед індивідуальних форм роботи з читачами виокремлено форми індивідуального інформування та бесіди різного характеру:

-                    бесіда під час запису в бібліотеку;

-                    бесіда про рекомендовану літературу;

-                    бесіда про прочитані книги.

Під час індивідуальних бесід використовується диференційований підхід, враховуються вікові та психологічні особливості школярів. В сучасному світі багато школярів не знаходять навколо себе  відповідей на свої запитання, тому намагаємося, щоб книга їм стала помічником і порадником. В.О.Сухомлинський писав: «Людина, для якої книжка вже у дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою і спустошеною»

    Групові форми бібліотечного обслуговування застосовуються під час співдіяльності з учнями чи вчителями, об`єднаними спільними інтересами (наприклад, під час вирішення певного питання з вчителями-словесниками тощо). В умовах впровадження  сучасних педагогічних технологій, окрім традиційних, визначено ті методи і прийоми групової роботи, які допомагають досягти поставленої мети:

—    Інтерактивні технології кооперативного навчання: робота в парах, робота в малих групах ( під час підготовки до бібліотечних заходів та їх проведення, роботою над проектами);

—    Інтерактивні технології колективно-групового навчання: мікрофон,  мозковий штурм, навчаючи – учусь, аналіз ситуації, дерево рішень (вбільшості під час проведення бібліотечних уроків);

—    Технології ситуативного моделювання: розігрування ситуацій за ролями, імітаційні ігри (під час масових заходів);

—    Проектна технологія. На мою думку,  метод проектів на сучасному етапі є актуальний і найбільш дієвий, тому що дає змогу залучити читачів до самостійної пошукової діяльності, цим зацікавлює їх і спонукає до нових пошуків та відкриттів (додаток 4);

—    Технології опрацювання дискусійних питань: займи позицію, дискусії, дебати, метод “прес”.

   Велику увагу приділено роботі з обдарованими дітьми. Виходячи з того, що обдарована – це дитина, у якої рівень здібностей значно відрізняється від середнього,  допомагаємо їй перш за все пізнати себе, свої здібності, нахили, відповідно використовувати свої можливості, реалізовувати свій творчий потенціал.  Під час навчального процесу використовуються різні прийоми роботи з обдарованими дітьми:

-                    Творчі, тематичні, індивідуальні завдання, спрямовані на розширення та поглиблення знань.

-                    Проблемно-ситуативні завдання.

-                    Науково-дослідницьку діяльність.

 Позитивними результатами  досвіду є чисельні успіхи учнів в олімпіадах та конкурсах, звичайно ж , не без допомоги бібліотеки. Так, лише за минулий рік учениці-активісти бібліотеки Ступак Мирослава та Новікова Дарина отримали перемогу в VІ Міжнародному екологічному конкурсі «Здоров`я може бути смачним» в номінації «Друг – пан здоров`я», їхні казки направлено до Польщі. Улюбленим став конкурс «Кращий читач року», особливо серед учнів 5-7 класів. «Конкурс на краще збереження підручників»  дав гарні результати, бо спонукав школярів  бережно ставитися до книг та підручників. Учні школи з цікавістю відвідують бібліотеку, чекають на бібліотечні заходи, бо кожному тут буде приділена увага та надана необхідна допомога. Старші школярі, що вже добре орінтуються в підборі інформації домопогають меншим за себе. Шкільна громада переконалася: творчий підхід в роботі бібліотеки викликає  підвищений  інтерес до книги та читання, а виховання інформаційної культури – до формування всебічнорозвиненої особистості сьогоденням.

Список використаної літератури:

1.     Палагнюк Л.Й. Плекати новий образ шкільної бібліотеки// Шкільна бібліотека.-2010.-№3.-с.33-38.

2.     Розділ І. Шкільна бібліотека як соціокультурний центр//Шкільна бібліотека.-2008.-№9.-с.5.

3.     Розділ ІІІ. Технології масових та індивідуальних послуг читачам у шкільній бібліотеці// Шкільна бібліотека.-2008.-№9.-с.57-73.

4.     Утянська Т.С. Моніторингові дослідження роботи шкільної бібліотеки щодо формування ключових компетентностей в учнів//Шкільна бібліотека.-2010.-№3.-с.27-32.

5.     Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та  інновацій. Харків : Основа, 2011. 

Додаток 1.

Моніторингові дослідження роботи шкільної бібліотеки

Діаграма 1.  Склад та використання книжкового фонду

   

                       
                      Діаграма 2.  Використання книжкового фонду за мовами

                                Діаграма 4. Читацькі інтереси 8-9 класи

                             
                                     Діаграма 5. Читацькі інтереси  7 клас

          

                  

                                   Діаграма 6. Дозвілля учнів  5-6  класи

                                 Діаграма 7. Дозвілля учнів 8-9  класи 

     

 Діаграма 8. 

З якого класу користуєшся бібліотекою ?

 Діаграма 9. 

Чи завжди бібліотека задовольняє твої потреби ?

                                         Діаграма 3. Читацькі інтереси  5-6 класи

  

Додаток 2.

                                           Масовий виховний захід

Тема:          «Якщо прагнеш знайти друга – подружись із книгою»

Мета: формувати інтерес до основних носіїв інфор­мації — книг; сприяти усвідомлен­ню учнями важливості здобуття освіти; розвивати мовленнєву куль­туру, вміння робити самостійні висновки й уза­гальнення, виховувати в учнів потребу в постійній самоосвітній діяльності, любов та бережливе ставлення до книги, морально-етичні якості; реалізовувати навчальні, інфор­маційно-комунікативні, соціальні (активна участь у суспільному житті, здатність знайти, зберегти й розви­нути себе як особистість, індивіду­альність); розвиток комунікативних якостей, сформованість світогляд­них і загальнолюдських ціннісних орієнтирів), мотиваційні (розвиток творчих здібностей, критичності та самостійності мислення), функціо­нальні (уміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичка­ми, використовувати їх у практич­ному житті), культурні компетент­ності.

Обладнання: вислови видатних лю­дей про значення книги в житті людини, картки із завданнями, виставка книг, виставка ілюстрацій до улюблених книг.

Книги — морська глибина.

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Іван Франко

Учениця

О книга! Пресвята богине!

Народу й роду берегине!

Неопалимо купино!

По всіх вертепах і яскинях,

Неначе зірка провідна,

Великомученице,

Ти Нас освіти і освяти!..

Ти, мов цілющою водою,

 Нас причащаєш колядою

 І вищим словом Кобзаря.

Учень

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед.

Сліпцеві очі ним потри, і вмент

Побачить сонце й голубі висоти,

Відчує мислі найстрімкіший лет,

Збагне людські страждання і турботи,

 Поможе темряву збороти,

 Рвучи з очей пов'язки чорних лент!

Благословенна та ясна година,

Коли буквар бере до рук дитина,

Коли читає «Кобзаря» юнак,

 Коли Франка «огромнії сонети»

Підносять дух, коли говорять Гете,

Шекспір, Міцкевич, Лєрмонтов, Бальзак (Дмитро Павличко).

Учениця

Книга — мій прекрасний квітник,

В якому розпускаються бутони троянд.

Книга — мій сад, який приносить сто тисяч плодів.

Книга — моє червневе небо, що розсипає

Перли з кожної краплини, мов із мушлі,

Копальня моя багата, в якій срібла і

Золота безліч,— книга (Садик).

Бібліотекар. Книга — мудрий друг,  який, не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди й подо­рожі, про чудеса, про навколиш­ній світ. Нерідко книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя. Герої, з якими ви зу­стрілись на сторінках книг, стають вірними друзями. Саме через це література має таке велике значення для людини. І ніколи ні телебачення, ні Інтернет чи будь-які інші технічні досягнен­ня людства не замінять книги. Тому сьогодні наше різновікове об'єднання вирушає у мандрівку по країні Книгарії.

        А гасло у нас «Книга — джерело знань».

    — Як ви розумієте цей вислів? (З книг черпаємо знання як із джерела воду)

  — Мандруючи по країні Книгарії,  ми будемо гортати сторінки нашої святкової книги:

                                Отже, сторінка перша «Історична»

І розпочнуть її наші наймолодші школярі.

        1-й учень

  Як краплин у Дніпрі,

   Як зірок угорі,                                                                                      
       Як листя на гіллі —

                    Стільки книг на землі!        

       2-й учень                                                                                           

  Є великі, є й малі,
       Є легкі, є і важкі
       На полицях, на столі,

    Наші друзі — це книжки.                         
           3-й учень 

Дружба з книгою — це свято..                                                                                               Не було б його у нас,

Ми не знали б так багато

                  Про новий і давній час.                 

           4-й учень                                                                                                        

І найменшенька дитина,

Що не вміє ще читать,                 

  Ледь колисочку покине
         Просить книжку показать.
     5-й учень                                                    

               Книги дружать з дітворою,
               Полюби їх у житті —

І улюблені герої

  Будуть друзями в путі.

             6-й учень

Сторінки книжок завітних
        Всіх нас доброго навчать —
        Працювати і учитись,
        І Вітчизну шанувать.

 Бібліотекар. Діти, як ви думаєте, з чого роблять книги? Правильно, з дерева, Отже, життя будь-якої книги починається з лісу.

      1-а учениця 9 класу. А чи знаєте ви, що для виготовлення одного підручника треба спиляти 1000 ялинок. Папір потрібен нам для друкування книг. А ще його можна виготовити з макулатури. 30 кг макулатури зберігає одну берізку, що не лише зберігає ліси, а й значно знижує витрати на виготовлення паперу. З 1 кг макулатури можна виготовити приблизно 25 учнівських зошитів. А книг нам треба сила-силенна, бо вони  бувають і художні, і наукові, і публіцистичні. Юрій Олефірович Збанацький писав:

«Яке значення книги у житті людини? А чи варто над цим задумуватися? Адже не питаємо ми себе, яке значення має для нас хліб і повітря? Так і без книги життя неможливе. З давніх-давен люди прагнули до знань. Від одного до іншого покоління передавалося усно, як добути вогонь, як виростити хліб. Оскільки людська пам'ять вміє забувати, то прадавні люди, щоб не губити знання у часі, вигадували письмо»

2-а учениця 9 класу. У прадавньому Вавілоні десь із 5 тисяч років тому з'явилися перші книжки. Сторінками перших книг були і стіни печер, і камені, і глиняні таблички. Писали на глині, яку сушили і випалювали. Але на таких сторінках багато не напишеш. Щоб до школи вам такі книжки довелося носити, то треба було придбати не ранця, а потужну вантажівку. Далі книжки вдосконалювалися. Робили їх у місті Пергам, що розташоване у Малій Азії. Вимочували телячі шкури, старанно вишкрібали з обох боків, вибілювали вапном, сушили на спеціальних рамах. Коли шкура висихала, то виходив дуже міцний папір, який на честь міста назвали пергаментом.

2-а учениця 9 класу. Але і це обходилося дорого, бо на одну книжку потрібно було забити 5 десятків телят. Потім навчилися виробляти з болотяної тростини папірус. А робилося це так: тростина висотою у 5 м різа­лася на 10—12 смужок, потім у воді замочували, через добу витягали й вибивали дерев'яним молотком. Так повторювали всі процедури тричі, щоб були смужки м'які. Вологі смужки клали на полотно близько одна від одної, повздовж, потім впоперек. Накривали сухим полотном і клали під прес. Папірус виходив м'який, сітчастий. Згортали у сувої по 40 м у одній книжці.

А наш сучасний папір винайшов китаєць Чай Лунь ще у II столітті нашої ери. На ньому ми вчимося писати, з його допомогою дізнаємося, що діялося і що діється у світі.

                               Друга сторінка:  «Народомудрія»

Бібліотекар. Спасибі. Молодці. А зараз перегортаємо другу сторінку «Народомудрія».

Народ здавна любив і поважав книги, бо без книги людина сліпа. Книга відкриває нам цілі світи. Давайте пригадаємо, що говорить народна мудрість про книгу. А допоможуть нам в цьому учні 3-го класу:

• Книга вчить, як на світі жить.

• Читання — ось найкраще навчання.

• Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

• Книга для розуму, що теплий дощ для посівів.  

• Хліб наснажує тіло, книга — розум.

 • Золото добувають із землі, а знання із книжок,

 • Розум без книги, що літак без крил.

 • Книга для дітей, що волога для полів.

 • Знання — сонце, а книга — вікно.

• Книги читати – усе знати.

• Книга – не пряник, а дітей до себе манить.

• Книга – твій друг, без неї, як без рук.

Висновок. Учениця.

  Люба дитино! До тебе це слово!

  Перед тобою скарбниця чудова,          
        Мудрих порад невичерпне джерельце.
       Книгу люби і душею, і серцем!

Бібліотекар. Знайомлячись із книгами, ми пропускаємо через свою душу почуття багатьох поколінь народу, перед нашими очима постає  життя й культура наших далеких пращурів, і наших батьків, і наших сучасників. Ми відчуваємо єдність з ними живими, мертвими, ненародженими земляками нашими, а отже, відчуваємо свою приналежність до рідного народу, маємо змогу вивчити свою рідну мову…

         (Звучить пісня «Рідна мова»)

                           Наступна сторінка третя: «Загадкіне»

Чого тільки не знайдеш у книжках! А чи здогадалися ви, що чекає вас на цій станції? Пропоную трохи відпочити і повідгадувати загадки:     

Чорне сукно лізе у вікно.

 (Ніч)        

За селом з'явилось море:

 Синє-синє неозоре.                                                                                             

 То не казка і не сон,

 А зацвів у полі...

(льон).       

  Бджілкам взяток,
       Діткам каша,

 Корівкам поживна паша.

(Гречка)    

Іде ліском — не шелестить,                                                                               

Іде водою — не плюскотить.

(Місяць)

 На городі молода

 Пишні коси розпліта,

 У зелені хустинки                                                                                             

 Золоті хова зернинки.

(Кукурудза)

   У лісі родилася,

 В майстерні робилася,

 А на руках плаче.

(Скрипка)

             

 Впав колючик боком,                                                                                                               
       Глянув карим оком.

(Каштан)

Біла нивка невеличка,                   

Там розсипана пшеничка,

Очками її зберем, а думкою розімнем.

  (Книжка)   

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розповідає.

 (Книжка)

Сторінка четверта «Віршована»

Бібліотекар «Книга — джерело знань»,— стверджує народна муд­рість. Саме за допомогою слова ми маємо змогу без машини часу перенестися у будь-яку епоху, без надшвидкісного літака опинитися у будь-якій місцевості, пережити разом з героями книжок найрізно­манітніші пригоди, відчути радість і сум, піднесеність і розчарування, солодкий смак перемоги і гіркоту невдачі.

Читець

У шафі у мене — скарби всіх століть.

 І кожен там — неначе дім стоїть.

Обкладинки, мов двері відчиняй —

 І ти вже гість: господаря вітай!..

Як вулиця — книжок тих рівний ряд,

А шафа вся — чарівний Книгоград.

Коли його ти мудрість осягнеш —

 З минулого в майбутнє перейдеш,

Заглянеш у незвідане не раз,

Бо кожна книга — це країна й час...

В моїй кімнаті на усі віки у злагоді

Живуть материки!    (Д. Кугультінова)

Бібліотекар. Всі ми знаємо, що з книжками треба поводитися акуратно, обережно перегортати, щоб не порвати сторінок. Вдома книжці треба відводити місце, куди б не заглянули молодший братик чи сестричка. Але іноді лихо трапляється, і книжки дуже скаржаться.

1-а учениця 6 класу.

 Книжка скаржиться Мар'яні:             
Я у тебе не в пошані.                 
Звідкіля це на мені                                                               
Плями сині та масні?                        
А за дві сторінки далі                                                     
Різні звірі небувалі:       
Сині, жовті та рябі,                     
Що й не снилося тобі.
Подивися, от сторінка,                    
Намальована хатинка,                                              
Під хатинкою — маля                                              
І написано: «Це я».                                 
Люди скажуть: «Ой, чия ти?!

              Як тебе тепер читати?      
             Скільки ми читали книг,
             А не бачили таких».

       2-а учениця 6 класу.                              

У Скворцова Гриші
Книги найбрудніші.        

Всі вони патлаті,                              
Порвані, горбаті.                                                                    
Ну, немає в них лиця,                                                 
Без початку, без кінця,
Палітурки, як ганчірки.
Ті книжки ридають гірко.
Бився Гриша з хлопчаками,

Він розмахував книжками.                                                   .
Дав Мишку по голові —
Замість книжки стало дві!

(С.Я. Маршак)

Сторінка п'ята  «Бережлива»

  Бібліотекар.  Як шкода тих, кому важко живеться, кого кривдять, тому  наступну сторінку я пропоную назвати «Бережлива». Та тут ми не обійдемося без однієї людини…              

Він звірят усіх лікує, 

Від халепи різної рятує.

І зайчат, і мавпенят,                                                  

 Бегемотів, тигренят.                                                             

 Вилікує він за мить                                                         

 Все, що в звірів так болить,

 Наш добрий лікар...

 Всі: Айболить! (Заходить Айболить).                                               

Айболить . Чи мені почулося, чи мене хтось дійсно кличе? Я тут. Добрий день, діти. Кому потрібна моя допомога? А-а-а, це ви, мої любі? Я лікую не лише тварин, а й книжки, які старіють і хворіють. Я книжковий Айболить, я лікую книги вмить. А чому вони хворіють? (Тому, що деякі учні ставляться до них байдуже)                                                                   

 Бібліотекар. Діти, ми з вами проводили огляд підручників і хочу відзвітувати лікарю Айболиту, що в більшості учнів підручники в хорошому стані. Лише одиниці не дотримуються правил поводження з підручником. Їхні прізвища надруковані на стенді «Живи, книго!», але ми сподіваємося, що вони змінять своє ставлення до підручників.

Айболить.                                                                                            
Бережи щоденник, зошит, книгу, парту бережи,

                 Бо затрачені тут кошти чималі, що не кажи...                  

                 Я, як медик, вам скажу:                                                   

                 Ці слова забудьте: «не дбаю», «не бережу»

                    Сторінка шоста «Веселинка»                                      

Бібліотекар. На цій станції ми подивимося кілька смішних сценок у виконанні учнів 2-го та 5-го класів .

ПРО  ДАРИНКУ

 (Дійові особи: автор, Даринка).

Дівчинці Даринці                                                                             

Дорікала мама: —

Чом у тебе в книжці                                                                             
     Світить жирна пляма?

На щоках Даринки                         
      3айнялась пожежа:—
     Тут лише хвилинку
     Пиріжок полежав...

ПОЛЯРНИК
(Дійові особи: тато, син).                                                                          

— Таку, коли я виросту, то буду полярником.                                           

— Дуже добре, синку.

— Я вже зараз хочу готуватися до цього.

— Як же?                                                                                             

- А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.

                                                                                                              

БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ
(Дійові особи: вчитель, учень)                                                                  

— Чому ти спізнівся до школи?                                                         

- Мама в останню мить примусила мене мити шию. Але обіцяю вам: більше це ніколи не повториться.  

                                             

КОРОТКЕ РЕЧЕННЯ

(Дійові особи: вчитель, Петрик)

— Петре, скажи одне речення.

— Собака голосно гавкає на вулиці.             

— А коротше?

— Гав!

ЗАДАЧА                                                                                

(Дійові особи: мати, донька)         
Дівчинці треба було розв'язати кілька задач, які навіть її матері здалися
важкими. Наступного дня дівчинка у школі одержала двійку. Мати була дуже засмучена.

— Нічого, мамо! — втішила її донька. — Ти ж не одна: інші матері
також одержали двійки!

                                                                                                    

ЩОБ НЕ ПОМИЛИТИСЬ

(Дійові особи: вчителька, Василько)

— Чому ти вириваєш аркуші з підручника?

— А я не всі вириваю, тільки прочитані, щоб помилково не читати одне й те саме.

КМІТЛИВИЙ  ПЕТРИК

(Дійові особи: мати, Метрик)

Чотирирічного Петрика мама попросила доглянути молоко, яке стояло на плиті. А він вибіг надвір і почав гратися з котиком.

— Петрику, молоко збіжить!                                    

—              Не збіжить. Я двері замкнув на ключ.

ХИТРИЙ ІВАСЬ                                                                             
(Дійові особи: Івась, старшокласник).

— Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести твого портфеля.

—              Хай вчиться допомагати старшим.

ВИХОВАТЕЛЬ

 (Дійові особи: два хлопці).

— За що ти дітей лупцюєш?                              

— Я їх не лупцюю, а виховую!

— Виховуєш?

— Еге ж, Генку, наприклад, щоб носа не дер.         .

— А Нову?

— Не люблю базік!

— А Юру?

— Двоє одного колошматять, а він стоїть собі осторонь. Противно дивитися.

— А чого ж ти тоді Сашка не виховуєш? Він же тебе щодня лупцює.

— Сашка не можна. Він сам вихователь.

                                                             

 МАМА УМИВАЛА

(Дійові особи: Петрик, вчитель, автор).

— Що з тобою, Петрику, чого ти такий блідий, — занепокоєно запитав учитель.

— А нічого, — відповідає Петро. — Просто сьогодні мене мама умивала

                                Сторінка сьома « Кінцева»

  Останню сьому сторінку допоможуть мені прочитати учні 4-го класу:
Учениця                                                                                                   

Любі діти! Книгарія — країна є така,

До неї не потрапиш просто так.

Як навчишся ти читати,

Зможеш й сам туди завітати.

Учень

Країна наша — чарівна.

Багато знань дає вона,

Як книжку якусь прочитаєш —

Наскільки більше ти вже знаєш!

Цікаво і весело у нас:

Гостей приймаємо весь час.

Учениця                                                        

Але щоб книжечки читати,

Не можна нам їх ображати:

Сторінки загинать не слід,

На книжку ставити обід.

Учень

           І ручок в книгу не кладіть.

           Ви краще книгу обгорніть,

           Прослужить довше вам вона,

          Сторінки книжок завітних

 Всіх нас розуму навчать —

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

 Бібліотекар. Зараз я зачитаю вам пам’ятку про те, що треба робити, щоб книга стала справжнім другом.

                                                                   
         —Якщо хочеш поговорити з ким-небудь — відкрий книгу.
         — Якщо хочеш одержати пораду — відшукай її у книзі.
         — Якщо ти занудьгував — візьми книгу.                                    

    — Якщо ти прагнеш знайти друга — подружися з книгою.  

   — Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму — працюй  З КНИГОЮ.

 А тепер давайте надамо слово нашій головній героїні цього свята. Вона щось

 хоче вам сказати.

  Книга. «Дорогі діти! Я - книга, ваш вірний друг, від усього серця прошу вас:

—              не беріть мене брудними руками, коли гортаєте мої сторінки;    

                    — не слиньте пальці, не загинайте листочки;    

                    — не малюйте на мені і нічого не пишіть;

      — виготовте для мене закладку і не вставляйте між сторінками ручку   або олівець, від цього я псуюся і боляче мені.                                             
      — Не кидайте мене будь-де, а кладіть завжди на певне місце.
       Коли б, діти, ви раденько
       До серця взяли ці слова —
       То я б уже була чистенька
      І вся біленька, мов нова.

  Бібліотекар. Діти, я думаю, що під час сьогоднішнього свята ви зрозуміли, яка роль книги у нашому житті. Тож шукайте  всі відповіді на свої запитання у книжках. Адже всі ви вчитиметеся у школі 12 років. А за ці роки у школі знаєте, яка  доля спіткає кожного учня?

— Кожен учень у портфелі за 10 років переносить 26 тонн.

— З'їдає 2100 бутербродів.

— Випиває 450 літрів чаю.

І все це для того, щоб:

— вивчити 100 підручників;

—— прочитати ще 300 книг;

— списати 1000 зошитів.

                       

                                     ПІСЕНЬКА ЮНИХ ЧІТАЧІВ

        1. В кожнім домі, в кожній хаті,

        У містах і на селі,—                                                      

        Хто навчився вже читати,

        Має книжку на столі.                          

        Дружба з книгою — це свято

        Не було б його у нас,                                   
       Ми не знали б так багато
        Про новий і давній час.           
               Приспів:
      Все ми в книжці знайдемо,  

      Кращої не знаємо.                                  
     Доброї і вірної подруги малят!
     Книгу зрозумілую, чесну, добру, сміливу.

     І дівчатка, й хлопчики хочуть всі читать.

 2. Книги дружать з дітворою.                                                                             Полюби їх у житті —

І улюблені герої        

 Будуть друзями в путі.

Щоб про все на світі знать

-Вчать у школі (3 рази).

Чесність змалку берегти,

До людей з добром іти —

Вчать у школі (3 рази).

Додаток 3.

Використання методу проектів

Бібліотечний урок-дослідження

з використанням методу проектів:

«Від перших книг до сучасних бібліотек»

Мета проекту: навчити школярів самостійно здобувати інформацію, систематизувати її та узагальнювати, дослідити питання про початок письма, створення перших книг та найвідоміші книгозбірні світу і країни; провести між ними паралель; зробити висновки про значення друкованого слова та важливість бібліотек; продовжувати вчити дітей працювати в групі; викликати інтерес до запропонованої теми дослідження;

розвивати логічне мислення, уяву, фантазію, зв`язне мовлення, інформаційні та бібліографічні навички;

виховувати повагу до книги, бібліотеки та її працівників; вміння працювати в колективі.

Тривалість проекту: 2 тижні

Учасники проекту: учні 8-9 класів Миронівської загальноосвітньої школи

Обладнання: мультимедійна презентація(додається), зразки найдавніших книг, фото найкращих бібліотек світу, енциклопедії.

Оголошення теми та очікуваних результатів

Бібліотекар оголошує школярам тему, мету проекту, разом з учнями формулюють очікувані результати:

- навчитися вміло оперувати інформацією;

- зробити дослідження про початок письма, створення перших книг та найвідоміші книгозбірні світу і країни;

- зробити висновки про значення друкованого слова та важливість бібліотек;

- усвідомити, який довгий і важкий час пройшла книга в своєму розвитку  від давнини до сьогоднішнього часу;

- навчитися працювати в групах;

Підготовчий етап

                - Поділ на групи:

                 1 група «Дослідники» - досліджують матеріал про історію виникнення перших                              писемних памяток;

2 група «Історики» -  підбирають інформацію про книгодрукування;

3 група «Літературознавці» - відшукують вислови, вірші про важливість книги та бібліотеки;

4 група «Бібліотекарі» - готують матеріал про сучасні книгозбірні.

- Пошук необхідної інформації, її систематизація - узагальнення.

- Підготовка зібраної інформації до представлення.

Основний етап. Усвідомлення отриманих результатів

Вступне слово бібліотекаря.

Книга – добрий, мудрий друг.

Що? До чого? Звідки? Як?

І про що писав Маршак.

Книга знає все навкруг.

З нею ти пізнаєш сто країн, і сягнеш морських глибин,

Долетиш за мить одну в міжпланетну далину.

Друг твій книжка відповість, що верблюд в пустелі їсть,

Скільки літ живуть кити – з нею все пізнаєш ти!

Сьогодні ми не уявляємо життя без книги. Та колись дуже давно були часи, коли люди навіть не вміли писати. Як виникла писемність в світі? На це питання підготувала відповідь  група «Дослідники»:

 1 учень. Перша книга - це книга, яку учені назвали  «кам'яною книгою».

З неї ми, сучасні люди, дізналися, якими були наші далекі предки, як вони жили.

Минав час... Камінь - гарний будівельний матеріал, але для письма він не придатний. Для того щоб написати на камені якісь знаки, його треба довго обробляти. На ньому можна зобразити картину, малюнок, але книгу з каменю зробити не можна.

2 учень. Мешканці Межиріччя (Месопотамія)    використовували для письма  глину.

Вони робили глиняні плитки, на яких спеціальними паличками видавлювали знаки, схожі на трикутні клини. Потім ці глиняні таблиці сушили на сонці або обпалювали в печі і складали в спеціальний ящик.

Так з'явився клинопис та глиняні книжки.

До наших часів дійшло чимало таких пам'яток.

В окремих країнах навіть збереглися «глиняні» бібліотеки.

3 учень. Багато пам’яток написані на дерев'яних дощечках. Дерев’яні  дощечки нагадують глиняні таблички. Краї дерев'яних «сторінок» мали круглі отвори для з'єднання їх шкіряними ремінцями в окремі блоки-томи .

Текст на дереві писався (а точніше - випалювався) гострим предметом на зразок сучасного шила, а потім покривався спеціальним розчином, що унеможливлювало псування шашелем.

               4 учень. У ІІІ тисячолітті до н.е. єгиптяни винайшли папірус.

Це матеріал для письма, який виготовляли із серцевини очеретяної рослини - папірусу. Окремі аркуші скле­ювали в одну стрічку, довжиною 6 - 10 м, іноді - до45 м, шириною 15-30 см, яку змотували в рулон - це перша форма книги. Інструмент для письма - палам (очеретяна паличка); писали чорною та червоною фарбами (пізніше - чорнилами) з одного боку папірусу.

Основні дані про книгу містилися в кінці сувою.

5 учень. Книги  також виготовляли з пергаменту.

Його назва походить від назви м. Пергама, що в Малій Азії, де в II ст. до н.е. почали виготовляти цей матеріал.

Пергамент - це спеціально оброблена шкіра тварин (телят, ягнят). Окремі сторінки списаного з обох сторін пергаменту складали разом і обрамляли дерев'яними палітурками, обтягнутими гарною тканиною чи шкірою. Пергаментні книги були дуже дорогі, бо для однієї книги треба було забити цілу череду тварин.

Бібліотекар. З виникненням писемності з`явилась потреба в носіях передавати цю інформацію. До чого вдавалися люди, щоб досягти цієї цілі? Розкажуть нам зараз наші «Історики»:

1 учень. Вважається, що перші друковані тексти з'явилися вже у VІІІ столітті у Японії. Вони були створені методом ксилографії (від грецького слова “ксилос” – “дерево”).  Для цього текст, який треба було надрукувати, вирізали гострим ножем на гладенькій дерев'яній дощечці. Рельєфні знаки змащували фарбою, а зверху накладали чистий аркуш паперу.

2 учень. Іван Федоров

заснував перші друкарні в Росії та в Україні, заклав підвалини постійного книгодрукування в Білорусії.

1 березня 1564 року з неї вийшла перша книга – «Апостол».

Видання вважається першою точно датованою московською книгою. Вона мала вишукане оздоблення, її було прикрашено гравійованими по дереву заставками. Наклад видання був близько 2000. До наших днів збереглося 55 з них.

2 учень. У 1886 році німецький годинникар Оттмар Мергенталер винайшов лінотип – спосіб автоматичного набирання. Таке набирання дозволяло виконувати роботу в чотири рази швидше.

3 учень. В ХХ столітті було розроблено принцип друкування на комп'ютері, який отримав назву Дигисет. Текст, що зберігається в пам'яті комп'ютера, сканується за допомогою лазера, і контури літер перетворюються на особливий код світлових імпульсів і віддруковуються на спеціальному папері.

Бібліотекар. У «Літописі минулих літ» написано: «Книги – мов ріки, які наповнюють собою весь світ». Український народ говорить: «Книги – це джерело мудрості». Чи  справді книга така важлива для людей?  Відповідь на це дадуть нам «Літературознавці»:

1 учень. О книга! Пресвята богине!

Народу й роду берегине!

Неопалимо купино!

По всіх вертепах і яскинях,

Неначе зірка провідна,

Великомученице,

Ти Нас освіти і освяти!..

Ти, мов цілющою водою,

 Нас причащаєш колядою

 І вищим словом Кобзаря.

2 учень. Чи не найпершою книгою у кожній українській хаті був  “Кобзар” Тараса Григоровича Шевченка. А цього року ми святкуємо 200-річчя Великому Кобзареві .

3 учень. Не вмре повік святе твоє ім’я!

Йому, як сонцю, вічно пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий гриміти!

Живи, поете, в бронзі і граніті,

Живи, поете, в пам’яті людській,

Живи в піснях, живи у “Заповіті”,

У слові праведнім, у славі віковій!

4 учень.

Книжковий дім - бібліотека,

Це затишок думок святих.

Бібліо - звали книгу греки,

Цю назву ми взяли від них.

Тут зібрані думки учених,

І кожна книга - відкриття…

Бібліотекар. З`явилась книга, багато книг… Куди ж подіти таку велику кількість друкованих видань? Звичайно – в книгозбірню. Про найвідоміші з них підготувала інформацію група «Бібліотекарі»:

1 учень. Найстарішою з  бібліотек вважають Бодліанську Бібліотеку Оксфорда. Вона названа на честь сера Томаса Бодліана.

Він врятував цю бібліотеку, через відсутність у тієї ресурсів.

Олександрійська бібліотека (III ст. до н.е.) заснована за порадою грецького філософа Деметрія Фалерійського (прибл. 345-283 до Р.Х.) Птоломеєм Сотером (323-285 до Р.Х.). її фонд за часів Птоломея Філадельфа (285-247 до Р.Х.) становив близько 500 тис. сувоїв, а за Цезаря (прибл. 200 років після того) - 700 тис. Причин її зникнення багато і однозначно сказати неможливо.

І в 2002 році нова Олександрійська бібліотека була відкрита. Зараз цю бібліотеку можна вважати за восьме чудо світу. Бібліотека одночасно є меморіалом Олександрійської бібліотеки, загубленої в давнину, і сучасним центром науки і освіти.

2 учень. Національна бібліотека Франції

(Bibliothèque nationale de France) - одна з найстаріших в Європі. Королівська бібліотека існувала в Луврі ще за Карла V (1364-1380рр..)

і нараховувала 1200 рукописів.

В 1622р. було видано її перший каталог. Людовик XIV зробив бібліотеку публічною, відкривши її для вільного відвідування.

Свою теперішню назву бібліотека отримала за рішенням Конвенту під час Великої французької революції

3 учень. Бібліотека Гарвардського університету

(Harvard University Library) США.

Бібліотеку було засновано 1632 року Джоном Гарвардом і тоді в ній нараховувалось  400 книжок.

Зараз вона об’єднує 90 академічних бібліотек з більш ніж 15 млн. примірниками, і є найбільшою академічною бібліотекою в світі.

4 учень. Одна з найкрасивіших бібліотек розташована в австрійському монастирі в місті Мельк.

Найкрасивіший монастир у стилі бароко, який також називають «колискою Австрії».

Будівля складається з церкви і самої бібліотеки. У фондах бібліотеки знаходиться близько 100 тисяч рукописних і друкарських одиниць, зокрема 1888 рукописів і 750 інкунабул - книг, надрукованих до 1500 року. А на верхньому поверсі розташовано два читальні зали, прикрашені фресками, але на жаль, вони закриті  для відвідувачів.

5 учень. Національна бібліотека України  імені В.І. Вернадського

(заснована у серпні 1918 року) - головна книгозбірня Української держави, загальнодержавний комплексний бібліотечно-інформаційний, науково-дослідний і культурно-просвітницький центр.

Державне сховище рукописної спадщини, творів друку та документів на всіх носіях інформації, що створюються в державі, колекції світової наукової літератури. Обсяг фондів – близько 15 млн. одиниць зберігання.

Бібліотекар.

Маленькою частинкою всіх книгозбірень є і наша бібліотека, яка також містить книги, що пройшли такий довгий шлях, щоб сьогодні ви могли вільно ними користуватися.

Підсумки.

Метод «Мікрофон».  Уявіть,  що ви в руках тримаєте мікрофон і даєте інтерв`ю. Дайте відповіді на запитання:

            - Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

            - Що саме сподобалося?

- Чи важко було підготувати необхідну інформацію?

- Дайте оцінку проекту, який ми з вами підготували та провели.

Після оцінювання школярів дає характеристику бібліотекар.