Батьківський всеобуч

Пам'ятка для батьків із виховання культури поведінки в дітей

1.  Не демонструйте своїй дитині нещиру ввічливість і чуйність. Незабаром вона почне вас наслідувати та поводитись так у першу чергу щодо вас.
2.    Не грубіть і не лихословте самі. Ваша звичка стане звичкою вашої дитини.
3.    Не говоріть про сторонніх людей погано й нешанобливо. Якщо Ви покажете в цьому приклад своїй дитині, чекайте на те, що незабаром вона скаже те саме про вас.
4.    Будьте тактовні щодо інших людей. Це гарний урок добра й людяності для Вашої дитини.
5.    Не бійтеся вибачитися перед кимось у присутності своєї дитини. У цей момент Ви нічого не втрачаєте, лише здобуваєте її повагу.
6.    Проявляйте шляхетність навіть тоді, коли Вам дуже не хочеться її проявляти, навчайте шляхетності свою дитину. Пам'ятайте: поведінка дитини — це віддзеркалення  стосунків у с`імї !
 

  Пам'ятка для батьків щодо поводження з комп’ютером
Шановні батьки!

Зробіть так, щоб ця пам'ятка стала настільною у вас вдома.
І.    Ваша дитина повинна перебувати за комп'ютером не більш, ніж 2 години на день.
2.    Будьте уважними до того, які теми є цікавими для Вашої дитини в інформаційному просторі.
3.    Вивчіть комп'ютер «уздовж і впоперек», довідайтеся про механізми блокування деяких файлів.
4.    Купуйте дитині диски з освітніми програмами.
5.    Переглядайте ігри, у які грає Ваша дитина.
6.    Знайте: існує вірогідність того, що з допомогою Інтернету Вашу дитину можуть заманити в якусь секту.
7.    Намагайтеся аналізувати будь-яку інформацію, отриману з допомогою
Інтернету, разом із дитиною.
8.  Не відмовляйтеся від її пропозицій «показати щось цікаве».

9.  Радійте її успіхам, пов'язаним із освоєнням інформаційного простору.                                            

Уміння виховувати – це мистецтво

Мета. На конкретних прикладах проаналізувати випадки виховання, які викликають найбільше проблем у батьків, дійти спільної думки.

Залучати батьків до читання педагогічної літера­тури.

Ознайомити з правами дитини, виховувати повагу до дитини, як до рівноправного члена сім'ї.

Обладнання. Тест для батьків. Виставка педа­гогічної літератури. Пам'ятка для батьків.

Плакати з крилатими висловами:

«Вихователь сам має бути тим, ким хоче зроби­ти вихованця».

               В. Даль

«У вихованні вся справа в тому, хто вихова­тель».

             Д. Писарєв

«Вихователю треба глибоко знати життя, щоб до нього готувати».

            Л. Толстой

«Батьки - приклад для дитини».

«Виховувати - ховати від зла».

Ведуча. Доброго дня, шановні гості. Ми раді віта­ти вас на сьогоднішній діловій грі. Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди пова­жатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання справи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших дітей.

Ведучий. Всебічний, гармонійний розвиток - наш ідеал. Ідеал і сімейного, і суспільного виховання. Але скільки треба наполегливої і кваліфікованої праці батьків і вчителів, щоб наші діти ввібрали все багатство інтелектуальної, моральної культурної спадщини, виробленої людством.

Ведуча. Виховувати - це значить творити людину. Сьогодні ми поговоримо про деякі складні випадки, з якими зустрічаються батьки у вихованні дітей. Та спочатку давайте познайомимося з нашими учасни­ками. (Називає імена учасників, які зголосилися взяти участь).

Ведучий. Ви всі працюєте в різних сферах, спілкуєтеся з різними людьми, але всіх вас об'єднує те, що у вас є діти.

Ведуча, А розпочнемо ми з вами зустріч із просто­го тестування, яке дасть вам можливість перевірити ще раз ваші педагогічні здібності. Можливо, саме це тестування не дасть вам у майбутньому припустити­ся помилок у вихованні вашої дитини. Результати цього тесту знатимете тільки ви, якщо ви відверто дасте відповіді на питання тесту, дізнаєтесь, який ви вихователь.

(Усім батькам пропонується тест і простий олівець).

Тест для батьків «Чи можете ви?»

• У будь-який момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.

• Порадитися з дитиною, не зважаючи на її вік.

• Зізнатися дитині в помилці, якої ви припустили­
ся в ставленні до неї.

• Вибачитися перед дитиною, якщо ви не праві.

• Стримати себе, якщо вчинок дитини роздратував вас.

• Поставити себе на місце дитини.

• Повірити хоча б на хвилинку, що ви добра фея.

• Розповісти дитині про повчальний випадок зі сво­го дитинства, який невигідно свідчить про вас. 

• Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хо­рошу поведінку.

• Завжди утримуватися від слів, які боляче вразять дитину.

• Надати один день, коли б вона робила все, що їй заманеться, і поводила себе так, як схоче, а ви ні в що не втручалися.

• Не відреагувати, коли ваша дитина вдарила, гру­бо штовхнула або просто незаслужено образила іншу дитину.

• Встояли проти дитячих прохань і сліз, якщо впев­нені, що це - примха, забаганка.

Відповіді:

А - можу і завжди так роблю (3 бали).

Б - можу, але не завжди так роблю (2 бали).

В — не можу (1 бал).

Підрахуйте бали.

Якщо ви набрали 30-39 балів, це означає, що ди­тина - найбільша цінність у вашому житті. Ви дієте правильно, й можете сподіватися на добрі ре­зультати.

Сума 16-30 балів: піклування про дитину для вас питання першорядне. Ви схильні до компромісів, які послаблять виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над підходом до виховання.

Менше ніж 16 балів - перед вами постали серйозні проблеми стосовно виховання дитини.

Ведуча. А тепер переходимо до нашої гри. На сьогоднішнє засідання винесено декілька запитань, які стосуються кожного з нас, адже рано чи пізно кожен намагається дати на них відповіді.

1. Теперішня молодь уся з якимись викрутасами, їм обов'язково хочеться відрізнятися від старших. І одяг, і манери - все неприродне, нарочите.

(Обговорення ситуації. Виступи батьків).

Висновок педагога. А хіба ми не були такими? Нам здаються дикими ритми рок-музики, коли діти слухають «Рамштайна», а наші батьки дивувалися, що можна знайти в піснях групи «Кіно» та «Ак­варіум». Ми з вами слухали «Наутілус-Помпіліус». Нам не подобаються «трясучі» танці без світла, на­шим дідам здавався дуже аморальним фокстрот, а на початку XIX століття гостру полеміку викликав вальс: подумати тільки, обіймаються прилюдно! То як же - є конфлікт поколінь чи немає?

2. Інтерес до навколишніх, чуйність, щедрість. Малюк наділений ними зажди. Чому, підростаючи, він часто втрачає їх?

(Обговорення питання. Виступи батьків).

Слово вчителя. Тому що всяку добру якість треба закріплювати. І тут головне не тільки приклад стар­ших, а необхідне і власне тренування дитини в мо­ральних вчинках.

3. Ось підслухана розмова між батьками і дити­ною:

- Ти наша дитина, й батькам видніше, як тебе ви­ховувати.

    - А я по телевізору чув, як говорили, що за дітей відповідають усі.

(Обговорення питання. Виступи батьків).

 4. Ніхто не хоче, щоб його дитина виросла жадібною, грубою, злою. І все ж таке трапляється, навіть у гарних родинах.

Отже, батьки просто-напросто не розуміють, звідки береться доброта, егоїзм, гуманність, бай­дужість.

Виростити дитину нелегко. Доводиться багато чим жертвувати.

Добре, якщо жертви розумні. Пожертвуйте, наприклад, поганими звичками.

Чому таке трапляється? Ваша думка.

(Обговорення питання. Виступи батьків).

Ведуча. А тепер уявіть, шановні батьки, що на вічні батьківські питання відповідь дадуть чудові педагоги. Уявимо можливий діалог сучасного бать­ка з А.С. Макаренком, Я. Корчаком, В.О. Сухомлинським.

Перше питання. Тепер часто говорять про єдність краси, праці й духовного спілкування. Як вони взаємопов'язані?

В. Сухомлинський.

Життя переконало мене, що, коли дитина ви­ростила троянду для того, щоб милуватися її кра­сою, коли єдиним винагородженням за працю ста­ли насолодження красою і творення цієї краси для щастя й радості іншої людини, - вона не здатна на зло, підлість, цинізм, безсердечність... Краса са­ма по собі не має ніякої магічної сили, яка вихову­вала б у людини духовне благородство. Краса вихо­вує моральну чистоту, людяність лише тоді, коли праця, яка створює красу, олюднена високими мо­ральними спонуканнями, насамперед пройнята по­вагою до людини.

Ведуча. Друге питання: чому радість праці є ви­щою моральною цінністю?

В. Сухомлинський.

Радість праці не порівнянна ні з якими іншими радощами. Вона не мислима без відчування краси, але тут краса - не тільки, що одержує дитина, а й передусім те, що вона створює. Радість праці - це краса буття. Пізнаючи цю красу, дитина пережи­ває почуття власної гідності, гордість від свідо­мості того, що труднощі переборені. Почуття ра­дості доступне лише тому, хто вміє напружувати сили, хто знає, що таке піт і втома. Дитинство не повинно бути постійним святом — якщо немає тру­дового напруження, посильного для дітей, для дити­ни залишається недоступним і щастя праці. У праці розкривається багатство людських стосунків.

А. Макаренко.

Суворість і ласка - це найпроклятіше питан­ня. Здебільшого люди не вміють нормувати ласку й суворість, а це вміння у вихованні вкрай не­обхідне. Люди розбираються у цих питаннях. Але вважають: це правильно, суворість треба нормувати, ласку теж, але це потрібно тоді, коли ди­тині шість-сім років, а ось до шести років мож­на без норми.

     Насправді головні основи виховання закладають­ся до п'яти років.

Батько. Ви говорите про міру суворості, а можна виховувати дитину без усякої суворості. Якщо роби­ти все розумно і ласкаво, так і життя можна прожи­ти й ніколи не бути суворим із дитиною.

А. Макаренко.

Під суворістю я не розумію який-небудь гнів або істеричний крик. Ні в якому разі. Суворість дореч­на тільки тоді, коли не має ніяких ознак істерії... ваша впевненість, ваше рішення, якщо ви його вис­ловите ласкаво, воно зробить ще більше враження.

Ведуча. Ось і добігає кінця наша зустріч. Ми вдячні за те, що ви відгукнулися на наше прохання, прийшли на ділову гру, щоб поділитися своїми дум­ками, поглядами, переживаннями. Згадкою про на­шу зустріч нехай будуть пам'ятки для батьків. (Роз­дати пам'ятки).

Пам'ятка для батьків

Шановні батьки, пам'ятайте!

У дітей, які не знають, що їм робити у час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне заняття.

Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало гру­бим, злим, холодним, байдужим і жорстоким у ре­зультаті «виховання».

Пам'ятайте, батьки! Фізичне покарання - це по­казник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур'я. Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину. Одурманюють її отрутою брехні.

Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.

Говоріть із дитиною так, щоб не залишилося ніяко­го сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою й триво­гою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.

Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брех­ливості, штучності дуже добре помічають діти.

Не забувайте поділитися із своїми дітьми досяг­неннями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.

Пам'ятайте, батьки! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, слово, справа, з якими її особистість стикаєть­ся ніби випадково, мимоволі.

Враховуйте основні методи виховання й переко­нання, вправи, стимулювання.

Виступ вчителя.

Дозвольте нагадати вам. Що сьогодні ми говоримо з вами про виховання наших дітей. І я наостанку хо­чу звернути вашу увагу на дитячі емоції. Позитивні емоції. Негативні емоції. Поставте ці слова в дві ко­лонки. Скільки разів ви сьогодні дитину: хвалили -докоряли, заохочували, підбадьорювали - пригнічували, принижували, цілували - звинувачували, обіймали - засуджували, були лагідними - відганя­ли, співпереживали - розвінчували, лаяли, усміхалися - читали нотації, гордилися - залишали без чо­гось необхідного.

Якщо на долю однієї негативної емоції випадає три і більше позитивних, дитина не почуватиметься в сім'ї ізгоєм. Якщо ж не так, і дитина капризува­ла, виявляла непослух, обдурювала вас, може, ви й винні, бо «розряджалися» на ній методом агресії. А може, причина така банальна - саме сьогодні син чи дочка вирішили пізнати світ і як осатанілі «бігали по східцях дитинства». І як на зло, наступали лише на ті східці, де накопичилася впертість, образи, страхи, ревнощі, роздратування, сваволя, конфліктність, агресивність. Одним словом, не найкращі ознаки дитинства. А ви ж у своїй голові створили ідилію. Ні, ваша дитина не може жити без негативних емоцій. Вона їх зазнає сама і їх же по­роджує. Мудрі батьки, аналізуючи «гріхи» дитини, замислюються: а що вони зробили для неї сьогодні приємного? Може, повели в гості, в цирк, в театр, пригостили морозивом, чи, може, купили якусь об­новку? А може... Цікаву точку зору, яка стосується нашої сьогоднішньої розмови, я вичитав у лікаря-психотерапевта і відомого письменника Володимира Леві. Ось його думки:

- Мене цікавить інше. Чому в різні дні ми такі різні?.. Раптом усе відтануло, в повітрі щось про­низливо-життєдайне. Звідусіль йдуть промені. Скрізь усмішки, жарти. З чого б це? Не свято. А як­що й свято, то, природно, не офіційне. І звичайні неприємності, навіть великі, розсіюються. У ці дні оновлення і піднесення здається, що інакше ніколи не було і не буде.

Але ось... морок. На вулиці і на обличчях. Відчу­ження, озлобленість. Очі опущені. Тоді думаєш: так було завжди. Безпросвітне. І так завжди буде...

Мій правильний вибір

Мета. Розкрити суть правильного вибору професії та її значення для держави і особистості; роль батьків у підготовці дітей до правильного вибору професії.

Форма проведення. Лекція з обговоренням

Обладнання. На дошці «Конституція України».

Ст. 53. Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Ст. 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Дер­жава створює умови для повного здійснення гро­мадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії. Використання примусової праці забороняється.

Сьогодні ми поговоримо про підготовку дітей до правильного вибору професії. Моральний клімат сім'ї, культурно-освітній і технічний рівень батьків, їхній світогляд, ставлення до праці позначаються на підготовці учня до трудової діяльності. Ніщо так не переконує дітей і не викликає в них потреби насліду­вати, як особистий приклад батьків. Видатний педа­гог Макаренко писав: «Ваша власна поведінка — вирішальна річ. Не думайте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте або навчаєте її. Ви виховуєте її в кожний момент вашого життя». Ті батьки, які виховують у дітей трудові навички з ран­нього віку, роблять по-справжньому добру справу. За народною оцінкою, праця — першооснова життя суспільства, головний засіб створен­ня матеріальної і духовної культури. Тому трудове виховання дітей в ук­раїнській родині має забезпечити:

• розуміння ролі праці в житті суспільства і людини, повагу до лю­дей праці;

• свідоме ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства;

• психологічну, моральну і прак­тичну підготовку дітей до вибору професії та безпосередньої праці в матеріальній і ду­ховній сферах;

• розуміння основ сучасного виробництва.

Пройде небагато часу, і наші діти закінчать нав­чання в школі. Перед ними постануть запитання: де продовжити навчання, яку професію обрати. І саме у правильності вибору потрібна ваша порада, допомо­га, підтримка.

У ст. 53 Основного Закону — Конституції України сказано: «Кожен має право на освіту. Повна загаль­на середня освіта є обов'язковою». Хочу підкреслити: саме повна загальна середня освіта.

Які шляхи її здобуття для наших майбутніх випуск­ників?

По-перше, це продовження навчання в середній школі.

По-друге, продовження навчання в професійно-технічних училищах.

По-третє, продовження навчання в середніх нав­чальних спеціальних закладах (коледжах, техніку­мах);

По-четверте, продовження навчання в школах-ліцеях, гімназіях, спеціальних школах.

І вже сьогодні ви, батьки, разом зі своїми дітьми повинні серйозно підійти до вирішення цієї пробле­ми, добре подумати над правильністю вибору. Адже вибір навчального закладу, а згодом і професії,

значною мірою впливає на все наступне життя моло­дої людини. Тут не можна покладатися на випад­ковість, квапитися. Необхідне найсерйозніше став­лення до цієї проблеми.

Роблячи ставку на «грошовиті» професії, пам'ятай­те, що високооплачувана праця буває складнішою і важчою фізично чи розумове, вимагає вищої кваліфікації, більшої відповідальності і затрати часу. А праця, мотиви якої не пов'язані з усвідомленням її суспільної значущості, її духовного сенсу, знищує в людині людське, спустошує ЇЇ, спонукає волю до хо­лодного розрахунку, провокує на підлі наміри і вчин­ки, Праця, яка розглядається лише з точки зору її практичної користі, може спричинити появу в лю­дині таких негативних рис, як егоїзм, цинізм, втрату сумління та пов'язаної з цим відповідальності, праг­нення до наживи, намагання домогтися успіху будь-якою ціною. А праця за покликанням, звичайно, при­носить задоволення і радість. Звідси і відповідь на за­питання: яке ж значення правильності вибору для держави і особистості. Правильний вибір принесе користь не тільки собі, а й своїй країні, людям, не­правильний вибір завдасть шкоди.

Що ж зроблено мною у підготовці учнів до пра­вильного вибору професії?

У класі проведено урок-гру «У світі професій», під час проведення якого з'ясували важливість правиль­ного вибору професії, провели бесіду «Шукай своє покликання», провели анкетування з метою вивчен­ня інтересів учнів. А зараз прошу вас, батьки, поділи­тися своїми думками, пропозиціями щодо підготовки дітей до правильного вибору професії.

Бесіда з батьками.

— Як у вашій сім'ї обговорюється питання вибору професії— Чи потрібно в наш час здобувати про­фесію, а чи краще обійтись без цього?

— Які риси характеру ви стараєтесь виховати у своїх дітей — (Батьки висловлюються.)

Звичайно, для здобуття будь-якої професії потрібно мати глибокі знання з основ наук. Отже, всім учням класу, без винятку, в цьому півріччі слід серйозніше навчатись.

Сьогодні ми є свідками того, як деякі люди без ва­гань міняють свою професію на будь-яку, нерідко нікчемну, принизливу для людської гідності роботу (я маю на увазі виїзд за кордон). У страшній ситуації опиняються  наші дівчата, жінки. Тому потрібно добре зважити всі «за» і «проти» перед тим, як роби­ти такі важливі рішення. Бо потім може бути пізно.

Будьте оптимістами, вірте в те, що ніколи не зали­шиться без роботи кваліфікований спеціаліст, люди­на — творець своєї справи, майстер.

Сьогодні дуже багато навчальних закладів. Але ку­ди б не вступила ваша дитина на навчання, всюди, в першу чергу, потрібні міцні знання. І тільки той до­сягає мети, хто бореться, хто шукає різних шляхів, щоб подолати перешкоди. Адже сказано в святих книгах: «Шукайте — і знайдете, стукайте — і відкри­ється вам».

А в одній із Євангельських притч говориться, як пан покликав до себе своїх слуг і роздав їм таланти. Одному дав п'ять, другому — три, а третьому — один. Через деякий час вони прийшли до нього, і пан запи­тав їх: «З чим ви прийшли до мене?» Перший відповів: «Ти дав мені п'ять талантів, а я працював і знайшов ще п'ять». Другий відповів: «Ти дав мені три таланти, я працював і знайшов ще три». А третій відповів: «Ти дав мені один талант, я закопав його в землю і сьогодні можу повернути тобі». Пан похва­лив перших двох за те, що вони працювали, не боя­лися труднощів, а третього прогнав».

А нам з вами потрібно докласти всіх зусиль, щоб допомогти нашим дітям правильно обрати професію, проявити і розвинути їхній талант. «Ніщо не звели­чує людину так, як праця». Цим словам судилося ста­ти крилатими. Важко встановити, хто сказав їх пер­шим. Можливо, саме тому їх приписують різним ав­торам. Але суть не в тому — під ними підписався б кожен. Тому я бажаю вам, батьки, щоб ваші діти, а мої учні, прославилися в праці. Ким би не стали наші діти, вони, насамперед, повинні бути людьми — доб­рими, чесними, чуйними до чужого горя. І саме ці ри­си повинні виховувати в них ми з вами.

Щаслива людина, що має розум ясний і гострий — вона осягає істину. Подвійно таланить тому, хто має душу добру і серце чуле, його духовне єство, мов со­нях до сонця, завжди прихилене до людського болю, добра, шляхетності. І, либонь, потрійно благословен той, у кого і розум проникний, і серце людяне, — він теж бачить істину, а дух його співзвучний усім людським радощам і печалям.

І як би хотілося, щоб ми з вами бачили такими щасливими своїх дітей !

Використана література:
1. Класні години з психологом / уклад. О.В.Скворчевська, О.С.Нурєєва. - Х.: Вид.група "Основа", 2009. - с.88
2. Класні години. 5-9 кл. - Х.: Вид.група "Основа", 2008. - с.47
3. Супутник класного керівника. 5-9 класи / уклад. І.М.Рибальченко. - Х.: Вид група "Основа", 2008. - с.147,166
4. Л.В.Баранник. Не буди лихо // Позакласний час. - 2007.- №1. - с.41, 45