Уроки української літератури

Розробка уроку  української літератури у 8-му класі за новою програмою
                                                                   Вчитель: Гарасько Наталія Іванівна
                                                                                    Миронівська ЗШ
                                                                                Світловодської РДА
Перемагають горді, а не жалісливі
       Урок за оповіданням Олександра Довженка «Ніч перед боєм»
Мета:  
удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, самостійно робити висновки з почутого й прочитаного, визначати ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості оповідання, характеризувати головних героїв твору;
сприяти  розвитку творчих здібностей учнів, уваги, спостережливості, логічного та критичного мислення, вміння висловлювати власну думку,  аналізувати проблематику оповідання, характеризувати художні образи;
сприяти вихованню в учнів рис сміливості, хоробрості, любові до Батьківщини та готовності стати на її захист, шанобливого ставлення до народу; сприяти формуванню національної свідомості, вихованню почуття гордості за героїв України.
Учні знатимуть:
найголовніші факти з творчості О.Довженка;
зміст твору "Ніч перед боєм", тему, головну думку;
характеристики образів діда Платона і діда Савки - представників українського трудового народу, їх моральний урок для солдатів;
визначення та особливості оповідання;
сюжет і композицію твору;
Учні  вмітимуть:
аналізувати прочитаний матеріал, виокремлювати в ньому основне;
 характеризувати художні образи ;
 висловлювати власну думку про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи;
проводити аналогію з сучасним, образно мислити.
Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь і навичок  (за Є.А.Пасічником)
Форма організації навчальної діяльності учнів: урок мужності, урок-аналіз художнього твору з використанням технології критичного мислення та комп’ютерної технології.
Методи, прийоми та форми роботи: словесні, наочні, практичні; пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, евристичний, проблемний, дослідницький; бесіда, розповідь вчителя, заповнення таблиці, робота в парах, колективна та індивідуальна робота, складання опорних схеми, асоціативного куща, робота з портретом, робота з епіграфом, літературна гра «Так» чи «Ні», «Лексична скарбничка», рубрики «Поміркуй», «Я- дослідник», «Теорія літератури», перегляд відео, рефлексія.
Проблемне питання: Чи кожна людина може стати на війні героєм ?
Обладнання: портрет О.Довженка, текст оповідання, презентація до уроку Presi з використанням відеоролика «Роки Другої Світової війни» https://prezi.com/xyvunmvftm7q/8/, таблиця «Я знаю…», картки самооцінювання
Технічні засоби навчання:  ноутбук, проектор
Випереджальне завдання: прочитати оповідання О.Довженка «Ніч перед боєм» та зафіксувати свої враження («прочитавши оповідання, я відчув…, подумав…, зрозумів…»)
Епіграф: «Є речі й гірше війни:  боягузтво гірше, зрадництво гірше, егоїзм гірше.» Ернест Хемінгуей
Міжпредметні зв’язки: історія України, кіномистецтво, зарубіжна література
Перебіг уроку
І. Мотиваційний етап       -  1 хв.
- Доброго дня! Розпочнемо наш урок усмішкою, нехай він принесе кожному з нас лише приємні відчуття. Пропоную на мить закрити очі й проговоримо  слова :
(учні повторюють за вчителем)
Я – розумний.
Я люблю міркувати.
Я – активний.
Ми всі спільно будемо працювати.
ІІ. Цілевизначення та планування          - 2 хв.
1.     Повідомлення теми та мети уроку
2.     Цілепокладання
Заповнення таблиці
-         На дошці ви бачите цілі, які мені б хотілося поставити перед нами на сьогоднішньому уроці. Врахуйте їх і заповніть таблицю власних цілей. (Додаток 1)
3.     Оголошення форми уроку
Сьогодні ви не просто учні, а юні дослідники. Не бійтеся висловлювати свою думку, аналізуйте, робіть висновки.
4.   Зверніть увагу на проблемне запитання «Чи кожна людина може стати на війні героєм ?» (Відповідь на нього учні можуть дати в кінці уроку)
ІІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань (Виклик)
1.     Бесіда       - 2 хв.
-         Чи сподобався вам твір, який ви прочитали вдома?
-         Про події яких часів йдеться в оповіданні?
-         Що вам відомо про Другу світову війну?
-         А що ви знаєте про їх автора?
-         Як видумаєте, чому твори Довженка набули актуальності саме сьогодні?
2.     Розповідь вчителя -  4 хв.  (Додаток 2)
3.     Робота з портретом   -1 хв.
4.     Зверніть увагу на портрет цієї людини. Про що говорить вам його погляд? Його риси обличчя?
5.     Опрацювання змісту твору  - 3 хв.
Літературна гра «Так» чи «Ні»  (Додаток 3)
Взаємоперевірка робіт.  Оголошення результатів
6.     «Лексична скарбничка»   1  хв.
Пояснення лексичного значення незрозумілих для школярів слів
ІV. Усвідомлення змісту твору
1.     Рубрика «Поміркуй».  Дослідницько-пошукова робота – 3 хв.
-         Яку  роль відіграла у житті головного героя і його товаришів зустріч  з цими дідусями?
-         Хто вплинув на формування такого великого героїзму й патріотичного почуття у героя?
-         Які слова Платона Півторака воїни запам’ятали на усе життя?
Учні знаходять цитату і зачитують:
«Життя - бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися  зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»
-         Який  вчинок здійснили Платон Півторак і дід Савка? Чому його можна назвати героїчним?
2.     Робота з епіграфом  - 1 хв.
-         Зверніть увагу на епіграф сьогоднішнього уроку. Чи передає він, на ваш погляд, основну думку твору «Ніч перед боєм»
3.     Дослідження зорових та слухових образів оповідання – 4хв.
-         Які зорові та слухові образи створює автор оповідання?
-         Яку роль вони виконують? Який настрій створює автор завдяки цим образам? (Додаток 4)
4.     Перегляд відеоролика про Другу Світову війну  - 3хв.
Ідейно-художній аналіз твору  (Додаток 5)
А) Рубрика «Я – дослідник»    - 3 хв.
     Б) Рубрика «Теорія літератури»    - 3 хв.
Що таке оповідання? Назвіть його особливості.
Дослідіть композицію твору.
5.     Робота в парах   - 3 хв.
Складання діаграми «Літературні кола»   (Додаток 6)
Складання асоціативного куща (характеристики) солдатів-захисників      - 3 хв.    (Додаток 7)
6.      Проблемно-ситуативне завдання  2 хв.
- Чи можна назвати цих солдатів героями? А діда Савку та діда Платона? - Чи легко бути героєм?
Проблемне запитання: «Чи кожна людина може стати на війні героєм ?»
- Кого можна назвати героєм України ?
7.     Складання опорної схеми «Воїн - захисник Вітчизни»    3 хв.
(Додаток 8)

V. Рефлексивно-оцінювальний етап   - 2 хв.
-         Які висновки ми можемо зробити з обговореного на уроці?
 Самооцінювання навчальної діяльності
-         Зараз найвідповідальніше завдання: кожен із вас заповнить картку само оцінювання, де ви оціните свою роботу на уроці. (Додаток 9)
Учні роблять власну оцінку, вчитель підсумовує, за необхідності корегує.
-         Чи задоволені ви результатами своєї роботи ?
-         З якими думками ви залишаєте урок ?
VІ. Домашнє завдання (диференційоване)  - 1хв.
Обов’язкове на вибір: 1. Написати роздум «Урок мужності від Олександра Довженка» ; 2. Скласти кросворд до оповідання «Ніч перед боєм»
За бажанням: Прочитати інші оповідання О.Довженка й поділитися своїми враженнями з однокласниками



Перелік використаних джерел

1. Ірина Ляшук. Вічна проблема життєвого вибору //Українська література в школі №4/2014.-с.31-32
2. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/Автор-укладач Наволокова Н.П.-Х.:Вид.група «Основа»,2011.-с.151,159, 168
3.Тема великої вітчизняної війни у творчості О.Довженка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrlit.vn.ua/making/0am8srg.html
4. Нікітченко Є.Олександр Довженко Ніч перед боєм Довженка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gim42.ru/?p=888
5. Наталія Охріменко. Утвердження доброти, милосердя в оповіданні Бориса Грінченка «Украла» //Українська література в школі №2/2014.-с.32-34
6. Шкликова Н.М. До перемоги шляхом боротьби і любові [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irnatali.jimdo.com/



Розробка уроку  української літератури у 8-му класі за новою програмою
                                                                   Вчитель: Гарасько Наталія Іванівна
                                                                                    Миронівська ЗШ
                                                                                Світловодської РДА
Перемагають горді, а не жалісливі
       Урок за оповіданням Олександра Довженка «Ніч перед боєм»
Мета:  
удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, самостійно робити висновки з почутого й прочитаного, визначати ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості оповідання, характеризувати головних героїв твору;
сприяти  розвитку творчих здібностей учнів, уваги, спостережливості, логічного та критичного мислення, вміння висловлювати власну думку,  аналізувати проблематику оповідання, характеризувати художні образи;
сприяти вихованню в учнів рис сміливості, хоробрості, любові до Батьківщини та готовності стати на її захист, шанобливого ставлення до народу; сприяти формуванню національної свідомості, вихованню почуття гордості за героїв України.
Учні знатимуть:
найголовніші факти з творчості О.Довженка;
зміст твору "Ніч перед боєм", тему, головну думку;
характеристики образів діда Платона і діда Савки - представників українського трудового народу, їх моральний урок для солдатів;
визначення та особливості оповідання;
сюжет і композицію твору;
Учні  вмітимуть:
аналізувати прочитаний матеріал, виокремлювати в ньому основне;
 характеризувати художні образи ;
 висловлювати власну думку про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи;
проводити аналогію з сучасним, образно мислити.
Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь і навичок  (за Є.А.Пасічником)
Форма організації навчальної діяльності учнів: урок мужності, урок-аналіз художнього твору з використанням технології критичного мислення та комп’ютерної технології.
Методи, прийоми та форми роботи: словесні, наочні, практичні; пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, евристичний, проблемний, дослідницький; бесіда, розповідь вчителя, заповнення таблиці, робота в парах, колективна та індивідуальна робота, складання опорних схеми, асоціативного куща, робота з портретом, робота з епіграфом, літературна гра «Так» чи «Ні», «Лексична скарбничка», рубрики «Поміркуй», «Я- дослідник», «Теорія літератури», перегляд відео, рефлексія.
Проблемне питання: Чи кожна людина може стати на війні героєм ?
Обладнання: портрет О.Довженка, текст оповідання, презентація до уроку Presi з використанням відеоролика «Роки Другої Світової війни» https://prezi.com/xyvunmvftm7q/8/, таблиця «Я знаю…», картки самооцінювання
Технічні засоби навчання:  ноутбук, проектор
Випереджальне завдання: прочитати оповідання О.Довженка «Ніч перед боєм» та зафіксувати свої враження («прочитавши оповідання, я відчув…, подумав…, зрозумів…»)
Епіграф: «Є речі й гірше війни:  боягузтво гірше, зрадництво гірше, егоїзм гірше.» Ернест Хемінгуей
Міжпредметні зв’язки: історія України, кіномистецтво, зарубіжна література
Перебіг уроку
І. Мотиваційний етап       -  1 хв.
- Доброго дня! Розпочнемо наш урок усмішкою, нехай він принесе кожному з нас лише приємні відчуття. Пропоную на мить закрити очі й проговоримо  слова :
(учні повторюють за вчителем)
Я – розумний.
Я люблю міркувати.
Я – активний.
Ми всі спільно будемо працювати.
ІІ. Цілевизначення та планування          - 2 хв.
1.     Повідомлення теми та мети уроку
2.     Цілепокладання
Заповнення таблиці
-         На дошці ви бачите цілі, які мені б хотілося поставити перед нами на сьогоднішньому уроці. Врахуйте їх і заповніть таблицю власних цілей. (Додаток 1)
3.     Оголошення форми уроку
Сьогодні ви не просто учні, а юні дослідники. Не бійтеся висловлювати свою думку, аналізуйте, робіть висновки.
4.   Зверніть увагу на проблемне запитання «Чи кожна людина може стати на війні героєм ?» (Відповідь на нього учні можуть дати в кінці уроку)
ІІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань (Виклик)
1.     Бесіда       - 2 хв.
-         Чи сподобався вам твір, який ви прочитали вдома?
-         Про події яких часів йдеться в оповіданні?
-         Що вам відомо про Другу світову війну?
-         А що ви знаєте про їх автора?
-         Як видумаєте, чому твори Довженка набули актуальності саме сьогодні?
2.     Розповідь вчителя -  4 хв.  (Додаток 2)
3.     Робота з портретом   -1 хв.
4.     Зверніть увагу на портрет цієї людини. Про що говорить вам його погляд? Його риси обличчя?
5.     Опрацювання змісту твору  - 3 хв.
Літературна гра «Так» чи «Ні»  (Додаток 3)
Взаємоперевірка робіт.  Оголошення результатів
6.     «Лексична скарбничка»   1  хв.
Пояснення лексичного значення незрозумілих для школярів слів
ІV. Усвідомлення змісту твору
1.     Рубрика «Поміркуй».  Дослідницько-пошукова робота – 3 хв.
-         Яку  роль відіграла у житті головного героя і його товаришів зустріч  з цими дідусями?
-         Хто вплинув на формування такого великого героїзму й патріотичного почуття у героя?
-         Які слова Платона Півторака воїни запам’ятали на усе життя?
Учні знаходять цитату і зачитують:
«Життя - бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися  зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»
-         Який  вчинок здійснили Платон Півторак і дід Савка? Чому його можна назвати героїчним?
2.     Робота з епіграфом  - 1 хв.
-         Зверніть увагу на епіграф сьогоднішнього уроку. Чи передає він, на ваш погляд, основну думку твору «Ніч перед боєм»
3.     Дослідження зорових та слухових образів оповідання – 4хв.
-         Які зорові та слухові образи створює автор оповідання?
-         Яку роль вони виконують? Який настрій створює автор завдяки цим образам? (Додаток 4)
4.     Перегляд відеоролика про Другу Світову війну  - 3хв.
Ідейно-художній аналіз твору  (Додаток 5)
А) Рубрика «Я – дослідник»    - 3 хв.
     Б) Рубрика «Теорія літератури»    - 3 хв.
Що таке оповідання? Назвіть його особливості.
Дослідіть композицію твору.
5.     Робота в парах   - 3 хв.
Складання діаграми «Літературні кола»   (Додаток 6)
Складання асоціативного куща (характеристики) солдатів-захисників      - 3 хв.    (Додаток 7)
6.      Проблемно-ситуативне завдання  2 хв.
- Чи можна назвати цих солдатів героями? А діда Савку та діда Платона? - Чи легко бути героєм?
Проблемне запитання: «Чи кожна людина може стати на війні героєм ?»
- Кого можна назвати героєм України ?
7.     Складання опорної схеми «Воїн - захисник Вітчизни»    3 хв.
(Додаток 8)

V. Рефлексивно-оцінювальний етап   - 2 хв.
-         Які висновки ми можемо зробити з обговореного на уроці?
 Самооцінювання навчальної діяльності
-         Зараз найвідповідальніше завдання: кожен із вас заповнить картку само оцінювання, де ви оціните свою роботу на уроці. (Додаток 9)
Учні роблять власну оцінку, вчитель підсумовує, за необхідності корегує.
-         Чи задоволені ви результатами своєї роботи ?
-         З якими думками ви залишаєте урок ?
VІ. Домашнє завдання (диференційоване)  - 1хв.
Обов’язкове на вибір: 1. Написати роздум «Урок мужності від Олександра Довженка» ; 2. Скласти кросворд до оповідання «Ніч перед боєм»
За бажанням: Прочитати інші оповідання О.Довженка й поділитися своїми враженнями з однокласниками



Перелік використаних джерел

1. Ірина Ляшук. Вічна проблема життєвого вибору //Українська література в школі №4/2014.-с.31-32
2. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/Автор-укладач Наволокова Н.П.-Х.:Вид.група «Основа»,2011.-с.151,159, 168
3.Тема великої вітчизняної війни у творчості О.Довженка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrlit.vn.ua/making/0am8srg.html
4. Нікітченко Є.Олександр Довженко Ніч перед боєм Довженка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gim42.ru/?p=888
5. Наталія Охріменко. Утвердження доброти, милосердя в оповіданні Бориса Грінченка «Украла» //Українська література в школі №2/2014.-с.32-34
6. Шкликова Н.М. До перемоги шляхом боротьби і любові [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irnatali.jimdo.com/





 Урок у 6 класі (за новою програмою)

 Тема. Виховання гідності та мужності в повісті Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9» (третій урок з чотирьох запланованих)
Мета: продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст фантастичної повісті Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9», вчити учнів характеризувати образ головного героя Клима;          
сприяти  розвитку уваги, спостережливість, вміння висловлювати власну думку, робити висновки, переказувати епізоди твору;                             
сприяти вихованню в учнів рис сміливості, хоробрості, прагнення до самовдосконалення, самореалізації в ім’я добра,  формуванню позитивного світогляду.

Цілі.
Учні знатимуть:
-      зміст прочитаного, тему, головну думку твору;
-      визначення пригодницької, фантастичної,
багатоепізодної  повісті;
-      основні риси характеру головного героя;
-      правила складання сінквейну.
Учні вмітимуть:
-      висловлювати особисте ставлення до прочитаного;
-      визначати основні риси дійових осіб;
-      проводити аналогії з сучасним, зокрема своїм життям;
-      боротися зі своєю невпевненістю та боягузтвом;
Тип уроку:  урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок.
Обладнання: підручник, промінці для визначення цілей, картки з правилами укладання сінквейну.
Методи, форми та прийоми роботи: бесіда, робота з епіграфом, гра «Ланцюжок», робота в групах, робота в парах, складання асоціативного куща, робота з прислів’ями та приказками,  літературний диктант, «Мозковий штурм», складання сінквейну. 
     Теорія літератури: фантастична, пригодницька, багатоепізодна повість.
  Епіграф уроку. Боягуз, котрий переміг свій страх, -  найсильніша людина у світі.
Леся Воронина 
Хід уроку
І. Мотиваційний етап
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. – 1 хв
- Доброго дня, дорогі діти! Приємно бачити вас такими радісними, зосередженими  і трішки схвильованими. А якими ви хочете бути на сьогоднішньому уроці?...
Я бажаю вам бути старанними й активними, а собі – уважною до кожного з вас,  щоб наш урок був плідним і цікавим.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань. – 1хв.
- Сьогодні ми всі трішки хвилюємося, а, можливо, дехто й боїться. Як ви думаєте, чи кожній людині притаманне почуття хвилювання, страху? (Так)
А чи можна  їх перебороти?
Чи повинна людина боротися зі своїм страхом?(Так)

На вашу думку, чи зміг перебороти свій страх головний герой твору, який ви читали вдома? (Так).
ІІ. Цілевизначення та планування.
1.  Повідомлення теми й мети уроку. – 1хв.
Пропоную вам довести це протягом уроку та детальніше обговорити дані питання, бо ми продовжуємо  вивчати повість  Л.Ворониної  «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9».
2.  Цілевизначення уроку. – 3 хв.
Загальні цілі уроку ви бачите на дошці. Подумайте, яких результатів  хочете досягти на сьогоднішньому уроці особисто ви. Свої цілі запишіть на сонячних промінчиках, що лежать у вас на партах, і також розмістіть на дошці.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1.  Робота з епіграфом.   – 2 хв.
   Епіграфом нашого уроку стануть слова вже відомого нам автора Л.Ворониної: «Боягуз, котрий переміг свій страх, -  найсміливіша людина у світі». Як вирозумієте ці слова? (Людина, яка змогла перемогти свої недоліки, з легкістю переможе й інші).  Якщо учні не достатньо пояснюють вислів, звертаємося до нього ще раз в кінці уроку.
2.     Складання асоціативного куща  - 5 хв.
-         Діти, що для вас означає слово «страх»?..А «сміливість»? Давайте підберемо слова, які асоціюються з цими поняттями.(Два учні біля дошки)
Страх: хвилювання, невпевненість, неприємність, лихо, полохливість, боягузтво.
Сміливість: рішучість, впевненість,ініціативність, врівноваженість, активність, борець.
3.     Перевірка домашнього завдання. Гра «Ланцюжок»



Не думай про страх, то його й не буде. Погано, як боїться: лиха не мине, а ще й натремтиться. Обпікся на молоці, то й на воду дме. Лякана ворона і куща боїться. Більше страху, як переполоху. Для миші й кішка звір. Боязливому по вуха, сміливому по коліна. На словах міста бере, а на ділі жаби боїться. Молодець проти овець, а проти молодця і сам як вівця. Дома  лев, а на війні тхір. У лісі вовки виють, а на печі страшно. У страху великі очі. Що сіре, те й вовк! Полоханий заєць і пенька боїться. Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне. Погано, як боїться: лиха не мине, а ще й натремтиться. У страху очі по яблуку.
3.2. Коментування асоціативних кущів, складених на дошці

4.  Робота в групах – 4 хв.
-         Діти, ким є головний герой повісті – Клим – боягузом чи сміливцем? Які риси притаманні хлопцеві?(На початку твору він – боягуз, а згодом стає сміливцем.) Діти розділяються на групи та отримують завдання:
1 група – охарактеризувати дії  Климка на початку повісті;
2 група - охарактеризувати вчинки Климка під час розгортання подій та розв’язки твору.
Орієнтовні відповіді:
1 група:
-         Виходить з дому, як шпигун у старих фільмах, полохливо озираючись;
-         Ховає голову в плечі, коли відчуває небезпеку;
-         Біжить до школи через прохідні двори, щоб не зустріти Кактуса;
-         Тікає від Сашка, коли той сміється з Клима тощо.
Висновок: Климко – справжнісінький боягуз.
2 група:
-         Долає вночі в банку всі перешкоди;
-         «Швидко і рішуче» звільняється від блакитної тварюки;
-         Без вагань виконує всі бабусині накази;
-         Сам пропонує спосіб боротьби з прибульцями;
-         Рятує  планету від блакитних жаб. (Якщо учні дочитали твір)
Висновок: Климко став сміливим хлопцем.
5.     Бесіда – 4 хв.
-         Отже ми з вами довели, що Климко-боягуз зміг перебороти свій страх і стати сміливою людиною.
-         Хто йому допоміг в цій непростій ситуації? (Його родина)
-         Чи були у вашому житті моменти, коли ви боялися?
-         Чи змогли ви впоратися зі своїми страхами?
-         Хто для вас був підтримкою в таких ситуаціях?
-         Можемо зробити висновки, що боятися – це ганебно. Але бояться абсолютно всі, бо це природна реакція на небезпеку. І сміливець не той, хто не відчуває страху, а той, хто може подолати свій переляк і діяти, не зважаючи на нього.
6.     Робота в парах. Складання сінквейну «Клим Джура» - 4 хв.
-         Продовжимо характеризувати головного героя, складаючи сінквейн.
Щоб нагадати правила укладання сінквейну, не витрачаючи при цьому зайвого часу, роздаємо учням  картки з поясненням:
Сінквейн – п`ятирядкова віршована форма, яка виникла під впливом японської поезії.
1-й рядок – одне слово – назва вашого твору, тема, найчастіше – це іменник.
2-ий рядок – два слова (прикметники). Опис теми,слова можна з’єднувати сполучниками та прийменниками.
3-ій рядок – три слова (дієслова). Дії, які відносяться до теми.
4-ий рядок – чотири слова – речення. Фраза, яка демонструє ставлення автора до першого рядка.
5-ий рядок – одне слово – асоціація, синонім, який повторює зміст теми 1-го рядка, найчастіше – іменник.
Наприклад:    
Климко.
Розумний і уважний.
Боїться, подорожує, намагається.
Зі страхом своїм бореться.
Переможець.
7.  Літературний диктант «Продовж речення» - 5 хв.
А зараз перевіримо вашу уважність під час читання тексту:
-      Климко проживав із … (мамою, батьком, бабусею)
-      Батьки хлопчика в той момент знаходилися в … (Єгипті на розкопках)
-      Бабуся Климка працювала в … (банку)
-      Машиною часу виявився … («Запорожець»)
-      Після того, як хлопця схопив прибулець, Клим отримав допомогу від … (метелика з неба)
-      Климко  отримує нове завдання…(урятувати бабусю)
-      Послання в капсулі, прив’язаній до велетенського метелика, було написане почерком… (Жука)
-      Одна з підказок на сільській бабусиній садибі містилася в …(помідорі)
-      Вдома Клим отримує наказ від … (бабусі)
-      Сигнал таємної світлової азбуки роду Джур був у вигляді… (вогнища)
Ви молодці, гарно впоралися із завданням!
8.                       Мозковий штурм – 4 хв.
Доведіть, що твір Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9» є фантастичною, пригодницькою, багатоепізодною повістю.
-      Повість,  бо прозовий розповідний твір;
-      Повість, бо за обсягом більший, ніж оповідання;
-      Повість, бо розповідається про декілька подій одного чи кількох головних героїв протягом тривалого часу;
-      Багатоепізодна, бо кожний новий розділ має свій сюжет;
-      Пригодницька, бо насичена пригодами та незвичайними подіями;
-      Фантастична, бо сюжет ґрунтується на фантастиці, уявний світ не відповідає наявному реальному світу.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап
1.     Написати твір-мініатюру на тему: «Кращі ліки від страху – це…» - 7 хв.
2.     Оцінювання роботи учнів. - 2 хв.
V. Домашнє завдання – 1хв.
Усім учням - дочитати повість до кінця.
Сильнішим школярам, окрім першого завдання,  з’ясувати в спеціальній літературі чи в мережі Інтернет, хто такий джура та кого називали характерниками. Підготувати про ці поняття невеликі повідомлення.

Використана література:
1.  О.М.Авраменко. Підручник для 6-го класу Українська література. - Київ.: «Грамота», 2014.- ст.186-228
2.  Творчий портрет учителів Новограда-Волинського// Українська література в загальноосвітній  школі .- 2014.- №4.- ст.24-31
3.  Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки. - Харків.: ПП «Торсінг плюс», 2009.- ст.145-146
4.  Усі уроки української літератури в 6-му класі. - Харків.: Видавнича група «Основа», 2014.- ст.357-361
5.  Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Наволокова Н.П. – Х.: Вид.група «Основа», 2011.- с.164-167




 Урок у 7 класі  (за новою програмою)

«Найвища наука життя – мудрість,
а найвища мудрість – бути добрим»

Добро і зло в повісті-казці Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або прокляття Кулаківських»
Мета:  знайомити учнів з творчістю Марини Павленко, дати поняття про повість-казку,  спонукати учнів до образного мислення, самостійного аналізу тексту, коротко знайомитися зі змістом 1-11 розділів;
сприяти вихованню активної життєвої позиції, позитивних рис характеру, прагнення жити за принципами добра.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь та навичок.
Обладнання: портрет письменниці, її твори, малюнки М.Павленко, роздавальний матеріал
Методи, форми  та прийоми роботи: розповідь, бесіда, робота в парах, метод «Прес», «Мозковий штурм», рубрика «Заповни таблицю», словникова робота, гра «Ланцюжок», робота з епіграфом, самодіагностика, розв’язування проблемної ситуації, робота над змістом тексту, робота з портретом та ілюстраціями письменниці.
Теорія літератури: повість, повість-казка, сюжет, композиція.
Проблемні питання: Чи може в сучасному світі добро перемогти зло? Доброта – це порятунок людства, життєдайний дар чи непотрібний
Учні знатимуть:
-         короткі відомості про творчість Марини Павленко;
-         зміст прочитаного, тему, головну думку твору;
-         визначення повісті-казки;
-         сюжет та композицію
Учні вмітимуть:
-         висловлювати особисте ставлення до прочитаного;
-         аналізувати прочитаний матеріал;
-         проводити аналогії з сучасним, зокрема своїм життям;
-         образно мислити, розуміти значення добра;
Епіграф уроку: Добро починається з людського доброго серця.
Гасло уроку: Нехай добрими і милосердними будуть наші серця
М.Сингаївський                                         

Хід уроку:
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Забезпечення емоційної готовності уроку
- Доброго дня! Розпочнемо наш урок усмішкою, нехай він принесе кожному з нас лише приємні відчуття.
А зараз давайте на мить закриємо очі й проговоримо  слова :
(учні повторюють за вчителем)
Я – розумний
Я люблю міркувати
Я – активний
Ми всі спільно будем працювати
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань
- Хто з вас любив у дитинстві читати казки?
- Чому вони вам подобалися?
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Цілепокладання
1.       На сьогоднішньому уроці ми знову поринемо в казкові пригоди, бо ж вдома ви вже розпочали читати повість Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або прокляття Кулаківських». А це не звичайна повість, а повість-казка.
Ви вже сказали, що у всіх казках перемагає завжди добро, тому пропоную провести наш урок під гаслом:  «Нехай добрими і милосердними будуть наші серця». Адже поговоримо ми сьогодні про виявлення добра і зла в повісті Марини Павленко, сучасному світі та в людині.
2.        Рубрика «Заповни таблицю»
Я буду знати
Я вмію
Факти з творчості письменниці
Міркувати над прочитаним
Сюжет повісті
Давати відповіді на запитання
Що таке повість-казка
Висловлювати власні думки з приводу прочитаного
Тему, ідею, героїв твору
Оцінити власну діяльність на уроці

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу  
1.     Слово вчителя
Серед творів Марини Павленко – чимало казок. Їх читають і наймолодші, і їхні батьки. Таке вже правило в авторки: справжні казки мають захоплювати не лише дітей, а й дорослих.
Марина Павленко – неодноразова переможниця літературного конкурсу видавництва «Смолоскип». А книга, яку ви зараз тримаєте в руках, здобула нагороду конкурсу «Коронація слова» «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» – це сучасна казка про неймовірні пригоди семикласниці Софійки, яка вміло веде детективне розслідування.
Вперше поетичні твори Марини Павленко побачили світ 1990 року. Її зворушливі вірші, сповнені юнацької щирості, дебютували на шпальтах газети «Молодь Черкащини».
   З 1997 року встановилися тривалі дружні стосунки з газетою «Кримська світлиця». У редакційному відділі літератури одразу відмітили талант молодої поетеси і охоче друкували її вірші з авторськими ілюстраціями.
-         Зверніть увагу на портрет юної авторки та її ілюстрації до творів?
Які враження справляють вони на вас?
   З 1998 року вірші Марини Павленко почали друкуватися в газеті «Літературна Україна».
   Справжнім святом для шанувальників поезії стало знайомство з першою книгою Марини Павленко «Бузкові зошити» (1997 р.). Поетична збірка відзначена щирістю авторського одкровення, чистотою думок, які легко торкаються душі співрозмовника.
Після успіху поетичних збірок Марина Павленко написала ряд чудових книжок для дітей. 2001 року побачив світ «Домовичок з палітрою».
Новий етап в творчості Марини Павленко знаменувався появою книги «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських», яка стала лауреатом конкурсу «Коронація слова». У 2005 році видавництва «Теза», «Соняшник» надрукували цей справжній бестселер для підлітків. Книгу майстерно оформила яскравими ілюстраціями Наталя Шишковська. Численні опитування юних читачів, які проводилися в дитячих бібліотеках України, виявили надзвичайну популярність серед дітей книжки «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських».
    У книзі «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» Марина Павленко вірно дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей, які завдяки фантазії потрапляють в нереальні ситуації. Така позиція імпонує читачеві-підліткові, який вважає себе дорослим, але в душі залишається дитиною.
   Головна героїня книги — чуйна до людей, кмітлива Софійка — розпочинає своє дослідження, щоб допомогти своєму однокласнику Вадиму Кулаківському позбавитися родового прокляття. Поступово, крок за кроком, вона дізнається про страшну провину прапрадіда Кулаківського. З казкового арсеналу чарівних предметів, які, зазвичай, допомагають героям казкових повістей, Софійка задіяла лише старовину дерев'яну шафу, спроможну переносити героїню у будь-який час.
   Марина Павленко відобразила характерну прикмету сучасності: інтерес підростаючого покоління до історії України, краєзнавчих пошуків, дослідження старовинних пам'яток архітектури, вивчення свого родоводу. Читач «Русалоньки із 7-В або Прокляття роду Кулаківських», глибше пізнає минулу епоху, знайомиться з старовинними традиціями і обрядами. 
Софійка — героїня книги «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських»       Ян з матір'ю і служницею
   У повісті вдалося відтворити колоритні типажі сучасних школярів, їхню поведінку, сучасну сленгові говірку. Марина Павленко відзначила, що прототипом образу Софійки стала її старша донька. Досить яскраво представлений у книзі образ самовпевненого учня Вадима Кулаківського, в якому уособлений психологічний портрет сучасного підлітка. Незважаючи на матеріальне благополуччя (його батьки-заробітчани надсилають достатньо грошей), він відчуває самітність і безпорадність. Софійка, побачивши невідомий бік життя Вадима, вирішила допомогти йому.
      Успіх книги «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» спонукав Марину Павленко написати нову книгу — «Русалонька із 7-В та Загублений у часі». Ця книга здобула нагороду конкурсу «Дитячий портал».
   Твір читається на одному диханні. Ми знову зустрічаємося зі знайомими персонажами — Софійкою, Сашком, Вадимом — і новими героями — «усезнайкою» Вітою, юним художником Павликом, нащадком роду Дашківських Яном-Казимиром та іншими.
Герої книг Марини Степанівни «Миколчині історії» та «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?» навчають читачів співчувати нещасним дітлахам, бути уважними і милосердними.
   Історії про різні дитячі долі переконливо доводять маленьким читачам, що усі труднощі можна перемогти на будь-якому етапі життя, якщо у серці є повага і доброзичливість до людей.
   У розповідях про дитинство п'яти видатних співвітчизників, які прославили нашу країну («Про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко»), автор розкриває секрет їх творчого потенціалу. Твердість характеру, цілеспрямованість дозволили їм стійко переносити усі негаразди, зберегти гордість, що вони є українцями і «пронести це високе й непросте звання навіть там, де інші не витримають, зламаються» .
   Сьогодні Марина Павленко — у розквіті творчих і життєвих сил. Попереду у неї нові поетичні і прозові книги для дітей і дорослих, нові досягнення у науковій і дослідницькій роботі, заняття улюбленим живописом.
   Читачам залишається набратися терпіння і очікувати нових цікавих зустрічей з своїм улюбленим автором.
2.     Метод «Прес»
Теорія літератури:
У 5-му класі ви вже знайомилися з казковою повістю Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Давайте перш за все пригадаємо, який твір ми називаємо повістю? (Повість - це великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу)
-         Яку повість називають казковою? (ту, в якій діють вигадані герої, відбуваються чарівні події)
-         Доведіть,  що «Русалонька із 7-В, або прокляття Кулаківських»  за жанром також повість-казка.( великий розповідний прозовий твір, змальовано  кількох героїв протягом тривалого часу, наявні нереальні ситуації, чарівні предмети)
3.          Складання плану розповіді про події в повісті-казці. Робота в парах
-         Ви вже знаєте що таке сюжет. Хто нагадає нам?
  Сюжет – система подій у художньому творі, подана в певному зв’язку, яка розкриває характери дійових осіб та ставлення письменника до зображуваних життєвих явищ; послідовність подій, яка складає зміст художнього твору.
Скласти план про події в повісті-казці.
4.          Робота над прочитаними розділами твору
1.     Тема: пригоди семикласниці Софійки, яка  намагається розплутати зловісну таємницю.
2.     Ідея: уславлення доброти та працелюбства семикласниці, її активної життєвої позиції, засудження зла та несправедливості.
3.     Герої повісті: Софійка, її мама, тато, молодший братик Ростик, Вадим Кулаківський, колишній сусід  Сашко, тітонька Сніжана та її наречений Валентин.
4.    Композиція – співвідношення частин твору, яка відбиває складність зображуваних у ньому явищ життя;послідовність та вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин, образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом і жанровою формою.
Експозиція: у квартирі поверхом нижче відбуваються якісь дивні речі
Зав’язка: під час приготування до весілля Софійка в старій прабабу синій шафі знаходить сімейну реліквію – коралі.
 Кульмінація: під час  знайомства з майбутнім чоловіком тітоньки Сніжани виявляється, що коралі зникли.
Розв’язка: Софійка дізнається, що коралі в неї украв Вадим Кулаківський.
5.     Словникова робота
Поміркуйте, які вічні цінності ви знаєте? (Добро і зло)
Що ви розумієте під цими поняттями?
Добро – усе позитивне в житті людей, що відповідає їх інтересам, бажанням, мріям.
Зло – щось погане, недобре; антонім до слова «добро»
6.       Гра «Ланцюжок» Підберіть спільнокореневі слова до слова «добро»: добродушний, добропорядний, добросовісний, добросусідський, доброзичливий …
7.     Робота з епіграфом
-             Як вирозумієте вислів, що став епіграфом? (Добро починається з людського доброго серця)
8.     Бесіда
Чи можна Софійку назвати людиною з добрим серцем?
В чому це виявляється? (Дівчина була доброю до своїх рідних: гуляла з братиком, допомагала мамі;
підтримувала колишнього сусіда Сашка;
вирішила допомагати Вадиму Кулаківському, незважаючи на те, що він був нечесним хлопцем;
9.     Розв’язування проблемної ситуації
Як ви вважаєте, чи правильно вчинила Софійка, коли так по-доброму поставилася до Вадима і зовсім не образилася за його ганебний вчинок?
Вислів епіграфа говорить про те, що лише добре серце спроможне розтопити зло ?...
Чи може в сучасному світі добро перемогти зло?
Доброта – це порятунок людства, життєдайний дар чи непотрібний
пережиток?
10.   Мозковий штурм.
 Представте проект « Як завжди залишатися доброю людиною?»
-         Поважати почуття, думки інших;
-         Намагатися з усіма знайти спільну мову;
-         Допомагати тому, хто поруч з тобою;
-         Пам’ятати, що всі люди різні, але всі мають рівні права та ін..
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Самодіагностика
-         Спробуйте намалювати коло свого оточення. Поміркуйте, кому з них потрібна ваша допомога. Якби ви потрапили в казкову, незвичайну ситуацію, як Софійка, кому із свого оточення ви б допомогли?
А кому можна допомогти вже зараз, не чекаючи дива?
                               Близькі        Рідні       Друзі

                         Молодші               Я             Старші
                            Знайомі                                Незнайомі
                                                  Ровесники
Учні відповідають за бажанням.
2. Оцінювання роботи учнів
- Діти, як ви вважаєте, чи досягли ми поставленої мети?
- А хто, на вашу думку, був сьогодні найактивнішим, давав точні, відповіді і заслуговує найвищого бала? Кому слід краще працювати на наступному уроці? (після учнівських коментарів вчитель їх підтримує або спростовує, додає свою думку)
V. Домашнє завдання
 Прочитати розділи 11-22
За вибором:
1. Скласти кросворд за прочитаним. Ключове слово «Софійка».
2. Скласти поради, які допоможуть вам дути добрими в житті. 

Додаток до уроку № 1         
  Ілюстрації Марини Павленко до авторських творів: «Чар-папорть» (2002 р.), «Душа осики» (2006 р.)
http://www.shevkyivlib.org.ua/images/stories/Bibl_pokazhchik/Pavlenko/Ilyustrazii_Marini_11.jpg
  До книги «Вічність така коротка»
Портрет Марини Павленко
В колі родини

Використана література:
1.     Українська література. Інтерактивні технології на уроках. 5-11 класи. – 2-ге вид., зі змін. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – с.15,36
2.     Творчий портрет учителів Новограда-Волинського// Українська література в загальноосвітній  школі .- 2014.- №4.- ст.24-25
3.     Нетрадиційні уроки. Українська література. 5-12 класи. / Укладач Л.І.Нечволод. – Харків: Торсінг Плюс, 2008. – с.89
4.     Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Наволокова Н.П. – Х.: Вид.група «Основа», 2011.- с.154-156

5.     Інтернет-ресурси: www.shevkyivlib.org.ua/

українська література 

8 клас 
Андрій Малишко – «солов’їне серце України».  «Пісня про рушник» — вірш-пісня, що стала народною

Мета. познайомити учнів із постаттю А. С. Малишка, його життям, пісенною творчістю, навчити розуміти ліричність «Пісні про рушник»;
 розвивати уміння виразно читати поезію, виділяти художні засоби, коментувати основні мотиви, символічність образів;
виховувати  морально-етичні цінності.
Обладнання: електронні  презентації «Андрій Малишко», «Пісенна творчість поета», «Рушник у ритуалах», вишиті рушники, запис твору «Пісня про рушник», виставка творів А.Малишка, картки для індивідуального завдання, тести.
Міжпредметні зв’язки: музика – творчість П.Майбороди
 Тип уроку: засвоєння нових знань. Урок із застосуванням ІКТ.
                                                      Хід  уроку
І. Організаційний етап уроку.  Створення емоційного настрою
Добрий день, діти, іще один урок
Прийшов до нас за розкладом сьогодні.
Отож давайте зробимо ще крок,
Щоб знов пірнуть в літератури нашої безодню.
ІІ.  Оголошення теми й мети уроку.  Цілепокладання уроку
Ви, напевне звернули увагу на оздоблення нашої класної кімнати сьогодні. Багато українських поетів у своїх творах описували рушник - один із національних символів України. Але найкращим твором став вірш-пісня Андрія Малишка «Пісня по рушник». Ця пісня є візитною карткою України, її знають у всьому світі.
    Хто ж він, автор «Пісні про рушник»?
    Завдяки чому   цей твір вважають народним?
   На ці питання ми дамо відповіді сьогодні на уроці, прослухаємо пісню, проаналізуємо її текст.
Учні повинні вміти:
·        Виразно і вдумливо читати поезії;
·        Аргументовано висловлювати власні роздуми;
·        Визначати і коментувати основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів.
Учні повинні знати:
·        Основні відомості про поета та його пісні;
·        Основні мотиви пісні;
·         Роль художніх засобів, символічність образів;
·        Тему, ідею, основну думку твору.
Запишіть в зошити тему, епіграф.
Епіграфом сьогоднішнього уроку стане життєве кредо Андрія Малишка:
Я серце й душу в пісню переллю (А.Малишко)
Андрій Малишко видав понад 40 книг, створив понад 100 пісень, до яких іноді сам писав музику.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.            Розповідь вчителя  «Пісенна творчість поета».
Слайд 2.
Для пісні в нас усюди почесне місце,  бо вона -  посестра життя, порадник і вірний друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радіти,мислити і працювати (А.Малишко).
Слайд 3. Після війни поет познайомився з братами—композиторами Майбородами — Платоном та Георгієм. Творча співпраця з Платоном Майбородою дала плідні результати — з'явилося кілька прекрасних пісень, зокрема і «Пісня про рушник».
  Пісня, що стала найкращою з-поміж Малишкових пісень, у повному розумінні слова народною піснею, якій судилися довгі роки життя. Вона перекладена 35 мовами світу.  Вірш «Пісня про рушник» уміщений у збірці «Серце моєї матері» (1959).
  Написана пісня в 1959 році до кінофільму «Літа молоді   Створена ця пісня на міцній народній основі. З народної творчості взято і сам український,  вишиваний рушник.  Ірина Михайловська писала:
Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала.
І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м'ята.
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало...
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала...
·        Що вам  відомо про рушник?
·        Що він символізує для українців?
·        Коли з’явився український рушник?
2.     Виступи учнів . Перегляд презентації "Рушник у ритуалах та українських звичаях"
 Пояснення слова «рушник» за тлумачним словником.
 Рушник — 1. довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла, посуду, тощо.
Український вишиваний рушник з'явився приблизно п'ять сторіч назад.
  За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні(абстрактні)рослинні, зооморфні (тваринні).
  У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. Готувати рушники - означало дбати про дівочий посаг. До їх виготовлення привчали ще з юного віку.
Символічне значення рушника для українців.
Рушник — оберег, з яким в українців пов’язане все — від народження до останнього шляху: на рушникові подавали найдорожчому гостеві хліб-сіль, ним перев’язували руки молодих під час вінчання, рушниками покривали найдорожче для українця-християнина — ікони, рушники використовувались і в процесі обряду поховання людини, і, зрештою, вирушаючи в дорогу, людина неодмінно мала з собою рушник, який був не просто шматком тканини, що прикривав, наприклад, хліб, а справжнім оберегом. Талісманом, що, на думку наших предків і оберігав, і захищав, і приносив щастя. До того ж прямокутна форма рушника сама символізувала дорогу, зокрема життєву дорогу людини. А вишиті, здебільшого червоними і чорними нитками, візерунки означали переплетені в людському житті радісні й сумні моменти: «і дитинство, й розлука, і вірна любов». (Андрій Самійлович вірив у те, що в буремні роки війни він вижив після важкого поранення тільки завдяки вишитому рушникові, з яким мати провела його на фронт).
3.     Слайд 5. Прослуховування пісні в записі.   
–Що ж це за пісня, яку так люблять українці?
         
Обмін враженнями.
— Яке враження справила на вас пісня? Чи зворушила душу?
— Які роздуми і почуття викликала?
— Усно опишіть картину, яка постала у вашій уяві.
— Який мотив можна назвати провідним і чому?
— Якими талантами повинна володіти людина, щоб так писати? (Даром поета, музиканта, художника.)
— Чи хотіли б ви більше дізнатися про цей шедевр?
Слайд 4. (Виконавиця українських пісень за кордоном).
-         Хто ж він, Андрій Самойлович Малишко? Це з’ясовували Шамало Олександра та Горбань Вадим.
4.     Перегляд презентації «Андрій Малишко»
         5.  Читання вірша вголос.
     6. Опрацювання ідейного змісту пісні. Бесіда за питаннями.
· Для чого мати, коли син вирушав у дорогу, давала йому рушник?
· Яке символічне значення приділялося рушникові в житті людей?
· Що хотів бачити герой на материнському рушникові? Як про це зазначено у творі?
(«Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
 І зелені луги, й солов’їні гаї,
 І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
 І засмучені очі хороші твої»)
· Чи можна вважати рушник відображенням життя людини, її світогляду, віри? Якщо так, то з чим це пов’язано? Відповідь вмотивуйте.
· Про яку далеку дорогу говорить А. Малишко у творі?
· Що саме запам’яталося ліричному герою зі свого дитинства?
· Як гармонують краса природи і почуття героя, коли він брав до рук материнський рушник?
Світлому, радісному, хоча й пройнятому сумом розлуки звучанню пісні відповідає й сонячний, прекрасний пейзаж. Через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської любові. Росяниста доріжка, зелені луги, солов’їні гаї, тихий шелест трав, щебетання дібров — усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку, бо ще до зорі рушає син у дорогу — створюють відповідний ліричний настрій, викликають у слухача спогади про його дитинство, його шляхи, його долю і, звичайно, про його матір.
· Прокоментуйте рядок поезії: «І на тім рушникові оживе все знайоме до болю». З чим викликаний цей біль?
7.                   Аналіз вірша.
   - Які образи наявні у вірші?
мати, символ – рушник, ліричний герой – син
    - Що таке « ліричний герой»? (Друге ліричне «Я» поета, своєрідне втілення його думок, почуттів)
    - Дайте визначення слову «символ» у літературі (художній засіб, який підкреслює й виразно виокремлює щось дуже важливе, концентруючи в собі глибокий зміст і високу емоційність)
-  Який художній образ зобразив автор на початку пісні?
       -  З якими морально-етичними поняттями у вас асоціюється образ матері?         Складіть «асоціативний кущ».    (Слайд  6)
(тим часом) Доберіть слова, якими можна охарактеризувати матір за текстом пісні.
 (Слайд 7)
8.     Проблемно-пошукова робота. Групова форма діяльності.
Ланка 1
Проблемне завдання. Охарактеризувати образ матері, використовуючи художні засоби.
Проблемне запитання. Чому пісню народ любовно називає «Рідна мати моя»?
Орієнтовна відповідь (для вчителя). Центральною постаттю в пісні є образ матері. Він виразний, яскравий, зігрітий синівським почуттям. Автор ще раз підкреслює, що нема в світі нічого святішого, ніж материнська любов. В погляді її — тривога і смуток, надія та щасливе майбутнє сина. Її серце сповнене безмежної любові до дитини, і цю рису душі поет передає економними, але надзвичайно місткими деталями: незрадлива ласкава усмішка, бо матір уміє і прощати, і наставляти, і жаліти; засмучені очі, бо рідна ненька відриває від свого серця дитину, посилає її у широкий і бентежний світ, «в дорогу далеку», на якій будуть і радість, і смуток, і печаль.
Красу материнської душі поет розкриває за допомогою виразних поетичних деталей: мати «ночей недоспала», рушник синові «на щастя, на долю дала». Любовно вималюваний портрет матері за допомогою простих, але виразних епітетів:
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
 І засмучені очі хороші, блакитні твої.
(У народі часто співають не блакитні, а ласкаві.)
Ланка 2
Проблемне завдання. Охарактеризувати образ ліричного героя
Проблемне запитання. Чому пісня сприймається як монолог сина, що дякує любій матусі?
Орієнтовна відповідь. Мати журиться, розлучаючись із сином, але вірить у його світлу долю. І цю віру поет втілює в образі вишитого рушника. Він символізує життєву дорогу людини і материнське благословення. З образом рушника в ліричного героя пісні пов'язані найсвітліші спомини про рідну матір, про дитинство і рідні краї. Він крізь роки бачить «зелені луги», «росянисту доріжку», чує музику «солов'їних гаїв», «тихий шелест трав, щебетання дібров». Ці епітети створюють ніжний пастельний пейзажний малюнок, який виповнює серце людини світлими почуттями. Поет підкреслює, що кожна ниточка вишиття є своєрідним кодом, побажанням.
Ланка 3
Проблемне завдання. Охарактеризувати образ вишитого рушника.
Проблемне запитання. Чому саме рушник дає мати синові?
Орієнтовна відповідь. Ненька дарує синові рушник вишиваний як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». Так А. Малишко поглиблює образ рушника, запозичений з народної творчості.
9.     Художні засоби пісні.   
Звертання: «Рідна мати моя».
Епітети: «далека дорога», «засмучені очі», «незрадлива, вірна усмішка», «тихий шелест трав».
Повтори:
«І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
 І рушник вишиваний на щастя дала».
«І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
 І засмучені очі хороші блакитні твої».
«І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
 І дитинство, й розлука, і вірна любов».
Метафори: «цвіте… доріжка», «шелест трав», «щебетання дібров», «оживе…. і дитинство, й розлука, і вірна любов».
   Порівняння: «…той рушник простелю, наче долю…». (Слайд 8)
10.                     Визначте тему, основну думку, ідею вірша. Слайд 9).
 Тема: оспівування любові до матері, її щирих почуттів до своєї дитини.
Тема матері — одна з наскрізних у поезії А. Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов’язане з образом матері. Бо з раннього дитинства узяв він у серце образ рідної матінки, Івги Базилихи, яка навчила його добру, красі, любові до людей. Її образ зливається в поезії Андрія Малишка з іншим найдорожчим образом — рідної Батьківщини. Завжди, коли поет пише про те, що найближче його серцю, він згадує матір.
«Вкраїно моя», «мати», «Сиділа мати, ніби груша дика», «Мамо, я хочу поговорити з вами», поема «Сини», ще багато-багато найкращих поетичних творів… Ця данина подяки й любові народного поета священній пам’яті Матері.
Та з-поміж цих скарбів виділяється «Пісня про рушник», сповнена чаруючої ніжності й простоти, задушевності й безмежної любові.
«Пісня про рушник» — це пісня про матір. Образ матері — один із центральних у творчості Малишка. Передусім це образ конкретної людини, що знала безліч пісень, чудово їх виконувала і передала своєму синові «песен дивный дар»,— говорив М. Рильський.
Ідея: уславлення шанобливого ставлення до матері-святині.
 Основна думка: материнський рушник для її дитини — щастя, доля, любов.
Жанр: пісня.
-          Що називають піснею? (літературний вірш куплетної побудови, призначений для виконання співом)
-         Яку пісню називають народною?
-         Чому «Пісню про рушник» називають народною?
 Композиція.
Пісня невелика за розміром. І слів про матір, власне, сказано зовсім небагато. Але образ її — виразний, яскравий, зігрітий синівським почуттям.
«Пісня про рушник» сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб подякувати любій матусі за її турботи, вірну любов і ласку.
Твір складається з шести куплетів, з яких три — по 4 рядки, а решта — по 2. Всі вони перемежовуються. Як у пісенному жанрі, спочатку співається куплет пісні (4 рядки), а потім приспів (2 рядки), і так тричі.
11.  Популярність твору, його зв’язок з народною творчістю.
«Пісня про рушник» у народі популярна, оскільки вона бентежить, хвилює кожного. І ще тому, що вона проста, задушевна, що в ній знаходимо картини й образи, знайомі з народних пісень. І рушник вишиваний, і дорога далека, і щастя-доля, і зелені луги — усе це взято із щедрого арсеналу народної творчості, перетоплене в серці поета, збагачене його власними образами (щебетання дібров, солов’їні гаї, незрадлива усмішка) і тому привертає нашу увагу, бентежить, радує, сповнює передчуттям далеких доріг і безмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.
ІV. Рефлексія
1. Проведення тестового опитування
1. Свою матір у пісні А. Малишко називає:
 а) любою;
 б) щирою;
 в) рідною.
2. Мати сина у далеку дорогу проводжала:
 а) коли він був повнолітнім;
 б) на зорі;
 в) під час жнив.
3. Куди водила мати свою дитину?
 а) У поля край села;
 б) до школи;
 в) на зелені луги.
4. Для чого мати сину дає рушник? На:
 а) згадку про рідний край;
 б) щастя, долю;
 в) задоволення власних потреб.
5. Яким був материнський рушник?
 а) Тканим;
 б) пофарбованим;
 в) вишитим.
6. Усмішка матері у творі названа:
 а) щирою і доброю;
 б) незрадливою і ласкавою;
 в) приємною і вражаючою.
7. Герой твору простеле материнський рушник, наче:
 а) скатертину;
 б) килим;
 в) долю.
8. Проводжаючи сина в дорогу, мати була:
 а) засмученою;
 б) веселою;
 в) надто стурбованою.
9. Які гаї хоче бачити герой пісні на рушнику матері?
 а) Зелені;
 б) солов’їні;
 в) квітучі.
10. Музику на слова А. Малишка «Пісня про рушник» написав:
 а) П. Майборода;
 б) А. Пашкевич;
 в) Л. Ревуцький.
11. Що в уяві героя оживає на материнському рушникові?
 а) Дитинство і розлука;
 б) поля край села;
 в) шовковисті і густі діброви.
12. «Пісню про рушник» А. Малишко присвятив:
 а) своїй мамі;
 б) коханій;
 в) незаміжнім дівчатам.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Чому, на ваш погляд, саме рушник є святинею, дорогоцінністю для ліричного героя? Відповідь вмотивуйте.
2. Дослідіть, як А. Малишко ставиться до своєї матері. Свої спостереження обґрунтуйте, посилаючись на фактичний матеріал твору.
3. Про який народний обряд говориться у творі?
 а) Сватання;
 б) проводи у дорогу;
 в) зустріч весни.
Картка № 2
1. Порівняйте ідейний зміст творів А. Малишка «Пісня про рушник» і В. Симоненка «Лебеді материнства». Сформулюйте висновок.
2. Висловіть власну думку стосовно того, яким було дитинство ліричного героя. Свої міркування доведіть.
3. Народний обряд, в якому не використовується рушник:
 а) весілля;
 б) поховання;
 в) «водіння кози».
Картка № 3
1. Для чого, на ваш погляд, А. Малишко для свого твору обрав жанр пісні? Чи пов’язана ця пісня з народною? Свої міркування вмотивуйте.
2. Обґрунтуйте, з чим зумовлено те, що поет порівнює рушник з долею?
3. Продовжіть рядок пісні: «Хай на ньому цвіте…»:
 а) і сяє зорями небо;
 б) пишна калина, наче матінка-Україна;
 в) росяниста доріжка.
V. Підсумок уроку.
     «Мікрофон»
-         Про що б ви написали пісню, згадуючи своє дитинство, батьківське піклування й добро?
  -   Чому матуся  для поета є святинею?
       2. Висновок
Отже, у творі А. Малишка «Пісня про рушник» вдало поєдналися задушевність інтонації, загальнолюдська тема материнської любові, традиційний народнопоетичний мотив чекання сина, які автор майстерно втілив в образі рушника, цього неньчиного подарунка, своєрідного спогаду про рідну домівку, матір, отчий край із зеленими лугами та солов’їними гаями. Поет змушує кожного згадати своє дитинство, молоді літа, прощання з отчим порогом і матір’ю, відтворити і щем розлуки, і передчуття майбутніх незвіданих доріг, і материнську тривогу за долю дитини.
Дорогі діти, бережіть своїх мам. Пам'ятайте, що в кожного вона одна-єдина. Тож не шкодуйте для неї теплих лагідних слів, усміхайтесь, хоч зрідка даруйте квіти і не соромтесь цілувати їм руки. А ще частіше доторкайтесь до слова А. Малишка, беріть його у свою душу. Насолоджуйтесь ним і любіть пісні, що стали народними.
     VІ. Домашнє завдання.
Вивчити напам’ять «Пісню про рушник»,
написати міні-твір «Краса українського рушника»
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів


українська література 

8 клас 

Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО».  ВОЄННЕ ДИТИНСТВО в ПОВІСТІ
Мета:     продовжити опрацьовувати ідейний зміст твору Г. Тютюнника «Климко», зосереджуючи увагу на ІІ розділі повісті; дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство;                                                                                           розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам'ять, вміння грамотно висловлювати власну думку; навички аналізу епічного твору; формувати кругозір, світогляд школярів;                                       виховувати важливі гуманні якості людини — чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати; виховувати повагу до ветеранів Другої світової війни, здатність співпереживати.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), мультимедійна презентація, виставка творів Гр. Тютюнника: «Степова казка», «Климко», «Вогник далеко в степу».


Цілі:
Учні знатимуть:
- про події часів воєнного лихоліття в Україні (Друга світова війна);
- яким було життя дітей під час війни;
- зміст повісті.
Учні вмітимуть:
- проводити паралелі між особистим життям автора та сюжетом твору;
- переказувати зміст повісті;
- характеризувати образ Климка;
- висловлювати власну думку з приводу прочитаного.
«Ідеалом для мене завжди була доброта, 
самовідданість і милосердя 
людської душі у найрізноманітніших
 його проявах».
Г. Тютюнник
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Добрий день, діти, іще один урок
Прийшов до нас за розкладом сьогодні.
Отож давайте зробимо ще крок,
Щоб знов пірнуть в літератури нашої безодню.
ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Гра «Хто швидше». Розгадування кросворду
«Сторінками життєвого і творчого шляху Г. Тютюнника»
По вертикалі: 1. Назва села, де народився Г. Тютюнник. (Шилівка) 2. Професія батька письменника. (Тесля) 3. Після ув'язнення батька Г. Тютюнник живе у його брата на... (Донеччині) 4. Тітка, яка запропонувала у неї жити Климку після того, як він залишився самотнім. (Мотя) 5. Місто, в якому письменник навчався у ремісничому училищі. (Харків) 6. Ім'я брата письменника. (Григорій) 7. Місце, де жили Климко і дядько Кирило. (Барак)
По горизонталі: 6. Як називали Славку? (Гармоністом) 8. Назва повісті автобіографічної трилогії. («Климко»)
2. Літературний диктант.
— Твір «Климко» за жанром — це ... (повість).
— Головний герой твору — ...
— Другорядні дійові особи: ...
— Автобіографічна повість - це ...
3. Метод «Прес»
Доведіть,  що повість «Климко» - автобіографічна. Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя Тютюнника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку з немовлям і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам'ятного походу хлопчика тяжкими дорогами війни.                                                                               З біографії письменника народжувалися біографії його героїв. Найкраще це видно з повістей «Климко» та «Вогник далеко в степу». В цих творах заговорила письменникова пам'ять про далекі дні дитинства його покоління, що вийшло з війни і змужніло в ній, ще раз підтвердивши святий закон незнищенності доброти й любові. З якими правдивими подробицями описав Гр. Тютюнник оту важку подорож юного героя. Письменник добре знав той маршрут.
— Пригадайте, де застала війна Григора Тютюнника. (На Донбасі).
Все побачене Григором тоді так вразило, що він не міг не розповісти про це, коли став письменником. І розповів правдиво, художньо сильно про дітей у війні.
ІV. Основний зміст уроку
Ото щастя — написати таку книжку, щоб читач навмисне розтягував читання її надовше, мацав недочитані сторінки і думав радо: ще є, ще й на завтра зостанеться    (Г. Тютюнник).
Його герої вражають громадянською мужністю, високим талантом, красою слова й милосердям душі, в якої не було «зерна неправди за собою».
Р. Вітренко
1. Воєнне дитинство в повісті
Бесіда за питаннями.
— Що вам відомо з історії про Другу світову війну?
— Як ви уявляєте тогочасні події?
— Чи розповідали вам дідусь, бабуся, батьки про страшні часи воєнного лихоліття? Що саме?
— Назвіть відомі вам твори художньої літератури про життя дітей під час Великої Вітчизняної війни. Який з творів вас найбільше схвилював? Чому?
— Як українці вшановують пам'ять тих, хто загинув на війні заради мирного життя на землі?
Розповідь учителя.
Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожний із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час подій Другої світової війни. Багато дітей залишилося без батьків, без приміщень для житла. Тому діти вимушені були шукати собі місце мешкання, їжу, одяг. Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам — хворобу, знущання, голод, смерть. Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку. Наш герой Климко — це хлопець, який жив у той страшний для країни час.
Перегляд презентації Microsoft Power Point: «Діти війни» 
— Пропонуємо учням вшанувати пам'ять загиблих у Другій світовій війні хвилиною мовчання.
— Чи схожі ці картини на життя Климка в ті часи? 
— Яким, на ваш погляд, було дитинство Климка? Свою думку вмотивуйте.
— Через що він залишився самотнім?
— У яких умовах жили такі діти, як Климко, під час війни?
— Що змусило хлопця вирушити у подорож? Чи була вона небезпечною? Чому?
— Чи співчуває письменник своєму герою? Про що це свідчить?
— Чому Климко не втрачав впевненості, цілеспрямованості, жаги до життя, зважаючи на складність і небезпечність того часу.
 «Асоціативний кущ»
«Усне малювання» (асоціації з поняттям війни)  СХЕМА:
- символи: ворони, круки, стерв'ятники, шакали;
- кольори: чорний, червоний, багряний, сірий, стальний, темно-коричневий.
Опрацювання змісту II розділу повісті
Переказ найбільш вражаючого епізоду з розділу повісті з відповідною аргументацією.
Тема: зображення нелегкого шляху Климка до великого міста.
Ідея: уславлення сили волі, мужності, завзятості, впевненості, працьовитості (на прикладі подорожі Климка).
Основна думка: тільки сильна духом людина може подолати будь-які труднощі, перешкоди.
Композиція.
Експозиція: знайомство з дідом Бочонком. Зав'язка: червиві сухарі, пошуки їжі. Кульмінація: хвороба Климкових ніг, самолікування. Розв'язка: хлопець побачив велике місто у долині.
Сюжет.
Климко після смерті дядька Кирила не залишився жити у тітки Моті і вирушив до великого міста. Дід Бочонок, він же аптекар, полюбляв ходити по базару і рекомендувати торговцям ліки. Він дав Климку білі сухарі, які потім виявилися червивими. Хлопець, щоб не зголодніти, вимушений був шукати їжу. Йому пощастило: накопав п'ятдесят сім картоплин. Тяжким випробуванням для Климка була хвороба ніг, які він самотужки вилікував. Під час перепочинку подорожуючий помилувався горобцями-бешкетниками, красою осінньої природи. Незабаром можна було побачити велике місто у долині.
Бесіда за питаннями.
Ким був дід Бочонок? («...Станційний аптекар і дядьків Кирилів товариш. ...Цілими днями, навіть у неділю, просиджував у висілковій аптеці коло базару і розважував на манюніх вагах якісь ліки або стояв за прилавком, упершись у нього великим животом. Він знав усіх, і його теж знали всі») Як до нього ставилися люди? («Йому тут-таки просто посеред скаржилися на всілякі немочі, і він... призначав ліки...»)
Чим дід допоміг Климку? («Сухарів дав... в дорогу...») Як це характеризує Бочонка?
Чому Климко любив ходити хвостиком» по базару за дідом Бочонком? (Щоб«...послухати оті його таємничі слова — «куальцексс», «хіна», «авспі- ріні...». Найдужче йому подобалося в них «а»: кругле, глибоке, воно, мов луна з колодязя, перекочувалося в аптекаревому горлі — теж як бочонки...)
Через що Климко майже не скористався допомогою Бочонка під час подорожі? («Перший сухар Климко розломив... і побачив, що всередині аж кишить дрібної білої черви. Скривившись від огиди, Климко повикидав їх соломиною, ще раз розломив сухар і ще раз повикидав... Їсти довелося вже крихти...»)
Яким чином хлопець продовжив подорож, хоча у нього і боліли ноги? («Він злякався, став розтирати литки, стегна, бив по них кулаками і кричав: «Ану йдіть! Ану йдіть мені зараз!»)
Як Климко здобув картоплиння? («Климко працював так завзято, що матроска прилипла йому до спини. ...При самій межі знайшов кілька невикопаних, притоптаних дитячими ногами кущів («Он хто картопельку пік!») і, розриваючи їх палицею, приказував: — А що, сховалися, га? Од мене сховаєтесь!»)
Застосовуючи текст твору, опишіть красу осінньої пори? («А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м'яко і затишно в цьому вибалку над співучою поміж каміннями водою»)
Чим нове містечко нагадувало Климку те, де він жив з дядьком Кирилом? («... Чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких садках, далі — грибок водокачки, клубчасті дими понад нею і тоненько і коротко свиснув паровоз — «кукушка...»)
Яке задоволення отримав герой під час перепочинку під яблунею? («Горобці, ганяючись один за одним, тучами в гіллі й оббивали крильцями листя. Яблука теж погойдувалися від того гороб'ячого бешкету разом з тоненькою гілочкою, на якій росли... Горобці аж кишіли в яблуневих вітах, а яблука гойдалися і не падали, наче їх прив'язано ниткою»)
V. Закріплення опрацьованого матеріалу
 Проведення тестового опитування
1.Яких істот бачив хлопець під час подорожі?
а) Земляних жаб; б) ящірок; в) безліч метеликів.
2.Дід Бочонок, дядьків Кирилів товариш, дав Климкові в дорогу: 
а) картоплі і луку; б) шість великих сухарів з білого хліба;
в) шматок сала і часник.
3.Діда називали Бочонком, через його:
а) зовнішність; б) постійне бажання багато поїсти; в) манеру вимовляти слова і бубоніти.
4.Яке лихо сталося з Климком під час подорожі?
а) Заболіли ноги; б) загубив гроші; в) порвалося взуття.
5.До обіду хлопець накопав великих, менших і зовсім дрібних картоплин у кількості:
а) п'ятдесяти семи; б) сімнадцяти; в) двадцяти трьох.
6.Коли Климко присів перепочити біля якогось двору містечка, його увагу привернули:
а) горобці, що вчинили бешкет; б) хлопці, які плескалися в річці; в) човни на узбережжі озера.
7.Де вирішив перепочити хлопець, коли ввечері побачив велике місто?
 а) В копичці сіна; б) у дуплі старого дуба; в) у старому човні.
8.Коли Климко біг до школи, він частенько:
а)  купував солодощі;
б)  звертав у базарні ряди, щоб походити за Бочонком;
в)   любив послухати гру і спів старого бандуриста.
9.Через що Климко не став їсти сухарі, які дав йому Бочонок?
 а) Бо в них були черви; б) вони були вкриті цвіллю;
в) через їх неприємний смак.
10.Якої пори року здійснював подорож хлопець?
 а) Восени; б) влітку; в) взимку.
11.«Сивий, вусатий... в широких смугастих штанцях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці» — так Г. Тютюнник описав зовнішність:
 а) старого Кіндратовича; б) діда Бочонка;
в) торговця базару.
12.Якого кольору на ногах у Бочонка були величезні черевики? 
а) Чорного; б) жовтого; в) білі.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
 Робота на картках
 Картка № 1
1. Чому, на вашу думку, Климко не виявив бажання залишитися жити з тіткою Мотею після загибелі дядька Кирила і вирушив у подорож? Відповідь вмотивуйте.
2.Доведіть, що Климко здатен долати труднощі, віднайти шляхи для їх вирішення. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
3.Краплі якого короля дід Бочонок-аптекар обіцяв приготувати хворому торговцю:
а) англійського; б) датського; в) шотландського.
 Картка № 2
1. Дослідіть, які риси характеру виявилися у Климка, коли він подорожував до великого міста. Свої спостереження обґрунтуйте, наводячи приклади з твору.
2.Висловіть власне ставлення щодо рис характеру, поведінки діда Бочонка? Чи можна вважати допомогу діда Климку щирою? Відповідь вмотивуйте.
3.Який художній засіб використано Г. Тютюнником у фразі: «А вгорі над струмком дрімала... тиша осені»?
а) Метафору; б) епітет; в) алегорію. 
Картка № 3
1.Дослідіть, як у творі перемежовуються описи краси природи і тих страждань, яких зазнав і відчув хлопець-подорожуючий. Свої спостереження узагальніть.


2.З чим пов'язано те, що Климко раз по раз згадував поселення, де він жив з дядьком Кирилом? Як ви ставитеся до рідного вам міста, селища, села. Власні міркування, обґрунтовуючи, вмотивуйте.
3.Цілими днями, навіть у неділю, дід Бочонок просиджував: а) на базарі; б) в аптеці; в) на залізничній станції.
VІ. Підсумок уроку.
Інтерактивний метод «Мікрофон»
Уявіть, що у вас в руках мікрофон і ви даєте інтерв’ю. Скажіть, що цікавого ви дізнались сьогодні на уроці. Що сподобалось? Що хотіли б дізнатися?
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати зміст ІІІ розділу повісті;                                                                                           За вибором: підготувати малюнки на тему «Мій улюблений епізод з твору «Климко» Г. Тютюнника», вміти його прокоментувати.

Написати твір-роздум на одну з тем: «Мої враження від прочитаної повісті»  або  «Чого навчає нас Григір Тютюнник повістю «Климко»»

 Використана література:

1. Українська література. Інтерактивні технології на уроках. 5-11 класи. – 2-ге вид., зі змін. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – с.15,36
2. Творчий портрет учителів Новограда-Волинського// Українська література в загальноосвітній  школі .- 2014.- №4.- ст.24-25


3. Нетрадиційні уроки. Українська література. 5-12 класи. / Укладач Л.І.Нечволод. – Харків: Торсінг Плюс, 2008. – с.89
4.   Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Наволокова Н.П. – Х.: Вид.група «Основа», 2011.- с.154-156,164
5.     Інтернет-ресурси: www.shevkyivlib.org.ua/
6.  О.М.Авраменко. Підручник для 6-го класу Українська література. - Київ.: «Грамота», 2014.- ст.186-228
7.  Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки. - Харків.: ПП «Торсінг плюс», 2009.- ст.145-146
8.  Усі уроки української літератури в 6-му класі. - Харків.: Видавнича група «Основа», 2014.- ст.357-361







1 коментар:

Підписатися на: Дописи (Atom)